Головне управління ДПС
у Тернопільській області
Ключові слова
Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua

Монастириська ДПІ: актуальні питання податкового законодавства роз’яснили на «гарячій лінії»

, опубліковано 16 листопада 2022 о 11:10

Нещодавно начальниця Монастириської ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області Надія Керницька поспілкуваласяся із додзвонювачами «гарячої лінії» з роз’яснення  питань податкового законодавства в час війни. Надаємо найбільш актуальні питання та відповіді на них увазі читачів.

Запитання 1. Чи нараховуються упродовж воєнного часу штрафи з ЄСВ та пеня?

Надія Керницька: Звертаю увагу, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та впродовж трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, не застосовується.

Крім того, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та впродовж трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Запитання 2. У яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?

Надія Керницька: Декларант у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації в порядку, визначеному цим підрозділом. При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.

Запитання 3. Які зміни даних щодо суб’єкта господарювання зазначаються в реєстраційному посвідченні застосування РРО/ПРРО?

Надія Керницька: Зауважую, що у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання  суб’єкт господарювання або представник  суб’єкта господарювання  протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО: реєстраційну заяву з позначкою «перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації; реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Запитання 4. Як перевірити наявність чи відсутність податкового боргу?

Надія Керницька: Інформацію про наявність податкового боргу громадяни України, які не є суб’єктами господарювання, можуть отримати двома способами. Можна скористатись Електронним кабінетом ДПС України та через офіційний вебпортал ДПС. Необхідно здійснити вхід до приватної частини (особистого кабінету) з використанням кваліфікованого електронного підпису. У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника). Червоним кольором позначені суми заборгованості перед бюджетом.

Громадяни можуть також звернутися з письмовою заявою до податкового органу:

- за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахованої суми транспортного податку;

- за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо нарахованої суми плати за землю.

Запитання 5. Чи подають звітність платники єдиного податку – підприємці, які не ведуть діяльність?

Надія Керницька: Нагадую, що підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп, крім тих, які звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок  за себе, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримує відповідно до закону  пенсію  або соціальну допомогу, незалежно від того, отримували вони дохід протягом звітного року чи ні, подають декларацію платника єдиного податку – підприємця разом з додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за звітний рік.

Поряд з цим, за відсутності у підприємців – платників єдиного податку третьої групи протягом І кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року доходів та об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, декларація не подається.

Якщо платники єдиного податку третьої групи декларували доходи протягом будь-якого кварталу поточного року, то такі доходи знову повинні бути відображені в декларації за звітний рік без сплати єдиного податку.

Запитання 6. Що належить до об’єктів житлової нерухомості?

Надія Керницька.  Звертаю увагу, що відповідно до  ст. 14 Податкового кодексу України будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об’єкти житлової нерухомості, а також їх складові частини, які є самостійними об’єктами нерухомого майна, зокрема, включають:

а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо);

б) прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п. п. 14.1.129.2 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п. п. 14.1.129.3 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).