Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області в. о. першого заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо впровадження новітніх РРО.
Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання 1. Придбано товар на значну суму, проте сам чек викликав підозру щодо невідповідності. Зазначте, які обов’язкові реквізити повинен містити фіскальний звітний чек?
Відповідь: Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.02 №199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:
- назву і адресу господарської одиниці;
- індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». Коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» - літери «ІД»;
- фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери «ФН»;
- заводський номер реєстратора;
- логотип виробника.
Питання 2. Чи розширено з 2020 року перелік видів діяльності, що передбачають застосування РРО?
Відповідь: З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО або програмні РРО ще не застосовуються фізичними особами-платниками єдиного податку другої-четвертої груп, в яких обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень. Відзначу, у цей період підприємці-спрощенці, які реалізують товари чи надають послуги через мережу Інтернет, реалізують ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, а також здійснюють роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД) вже повинні мати касову техніку.
Окрім того, під наявність РРО в цей період підпадає діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД), реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Питання 3. З якого часу реєстратори розрахункових операцій стають обов’язковими для всіх?
Відповідь: Всі платники єдиного податку другої-четвертої груп повинні застосовувати РРО з 1 січня 2021 року. Тобто весь 2020 рік – це період, коли кожен підприємець має можливість протестувати пропоновані новітні РРО, обрати найбільш прийнятний для себе спосіб ведення готівкових розрахунків.
До речі, платники І групи, яким касова техніка не потрібна, теж мають нагоду скористатися можливістю через смартфон чи планшет проводити готівкові розрахунки, або ж за допомогою пропонованих програмних комплексів вести облік у своєму мікробізнесі. Це зручно, просто і значно дешевше, аніж купувати традиційний касовий апарат чи вести облік вручну в паперовому форматі.
Питання 4. Що робити, якщо програмний РРО не працює або втратив зв'язок з сервером?
Відповідь: Якщо програмний РРО не працює, потрібно протягом дня повідомити про це податковий орган, виробника програмного реєстратора і/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за встановленою формою. На період виходу з ладу програмного реєстратора проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
У разі проведення розрахункових операцій в період відсутності зв'язку з сервером контролюючого органу протягом години після відновлення такого зв'язку необхідно повідомити контролюючий орган засобами телекомунікацій про час і дату початку і закінчення проведення розрахункових операцій в цей період.
У цей період в розрахунковому документі вказується інформація про проведення розрахункової операції в режимі офлайн. У режимі офлайн проводити розрахункові операції можна не довше 36 годин зі створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону, сформованого фіскальним сервером. Номери з цього діапазону можна використовувати не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Без зарезервованих фіскальних номерів з цього діапазону використовувати програмний реєстратор офлайн не можна.
Протягом години після відновлення зв'язку здійснюється передача копій створених в режимі офлайн розрахункових документів. Ці розрахункові документи повинні бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані ці документи. Такі документи мають зберігатися до моменту підтвердження їх доставки.
Суб'єкт господарювання може прийняти рішення про те, що в разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного реєстратора або включення електроенергії, про що повідомляє при реєстрації реєстратора розрахункових операцій.
Питання 5. Які штрафи загрожують платникам податків за порушення використання РРО?
Відповідь: Коли в ході перевірки встановлено факт:
- проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через РРО;
- невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора, більш ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а при використанні розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа до платників податків застосовуються санкції, а саме у перехідний період (до 1 жовтня 2020 року) в розмірі:
- 10% вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;
- 50% вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.
Після 1 жовтня 2020 року розмір штрафів збільшується та становитиме:
- 100% вартості товару, проданого з порушеннями – за перше порушення;
- 150% вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.
