Платники податку на нерухоме майно мають право перевірити, чи правильно їм нараховано податок. Для цього достатньо подати письмову заяву до податкового органу за своєю податковою адресою. Таке право передбачене п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (ПКУ). Під час звірки можна уточнити інформацію про об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, їх частки, загальну площу, застосування пільг, ставку податку та суму нарахування.

Якщо виявиться, що дані податкової не збігаються з документами платника, наприклад правовстановлюючими документами, податковий орган зобов’язаний провести перерахунок. Після цього платнику надсилається нове податкове повідомлення-рішення, а попереднє автоматично вважається скасованим.

Важливо, що належність будівлі до певного класу визначається не довільно, а на підставі документів про право власності з урахуванням її характеристик і функціонального призначення. При цьому використовується Національний класифікатор будівель і споруд НК 018:2023, затверджений наказом Міністерства економіки України № 3573.

Водночас законодавство не обмежує платника лише одним видом документів. Згідно з нормами п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, для звірки можуть використовуватися й інші офіційні документи, які підтверджують характеристики нерухомості.

Крім того, якщо платник подає документи на об’єкт, інформація про який ще відсутня в базах податкової, податок для фізичних осіб нараховується на підставі наданих даних. Це передбачено п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, і така ситуація триває до моменту, поки податкова не отримає відповідні відомості від органів державної реєстрації прав.

Отже, власники нерухомості можуть не лише перевірити правильність нарахувань, а й підтвердити характеристики своїх об’єктів різними документами, навіть якщо це не витяг з Державного реєстру речових прав.