Правові засади державної реєстрації підприємців визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (Закон № 755). Частина четверта статті 9 цього Закону передбачає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) містяться, серед іншого, дані про види діяльності фізичних осіб – підприємців (крім електронних резидентів).
Податковий облік таких осіб здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ). Зокрема, згідно з пунктом 66.1 статті 66 ПКУ, підставою для внесення змін до облікових даних платників податків є інформація, отримана від органів державної реєстрації. Такі зміни до облікових даних здійснюються в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну фінансову політику (пункт 66.2 статті 66 ПКУ).
Обмін інформацією між ЄДР та інформаційними системами державних органів, зокрема Державної податкової служби, відбувається на підставі статті 13 Закону № 755 за допомогою електронних комунікацій..
Відповідно до пункту 6 Порядку електронної інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Державної податкової служби України, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 5 липня 2024 року № 2040/5/327, технічний адміністратор ЄДР забезпечує передачу інформації до Державної податкової служби з інтервалом до двох годин. Така інформація включає перелік ідентифікаторів усіх реєстраційних дій, проведених у зазначений період, а також надає податковим органам доступ до відомостей про кожну окрему реєстраційну дію.
Фізична особа – підприємець має право самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо відповідає вимогам, визначеним главою 1 розділу XIV ПКУ. У такому випадку вона реєструється платником єдиного податку відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПКУ.
Після реєстрації відомості про підприємця, у тому числі види господарської діяльності, вносяться до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.7 статті 299 ПКУ). Якщо підприємець змінює вид діяльності, він повинен подати заяву про внесення змін до цього реєстру. Така вимога визначена підпунктом 298.3.1 пункту 298.3 статті 298 ПКУ.
У разі коли підприємець – платник єдиного податку здійснює діяльність, яка не зазначена у реєстрі платників єдиного податку, він зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів відповідно до підпункту 7 пункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ. Такий перехід відбувається з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому здійснювалися незадекларовані види діяльності.
Потрібно пам’ятати, що першоджерелом інформації про фізичних осіб – підприємців є саме ЄДР. Тому будь-які зміни щодо видів діяльності можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку лише після їх офіційного внесення до ЄДР.
Отже, здійснення підприємцем видів діяльності, які не вказані в його облікових даних або у реєстрі платників єдиного податку, є порушенням податкового законодавства і тягне за собою обов’язковий перехід на загальну систему оподаткування. Саме тому фізичні особи – підприємці повинні уважно стежити за актуальністю інформації про свої види діяльності, своєчасно повідомляти про зміни та дотримуватись вимог чинного законодавства.