Без структурних підрозділів, але з приміщеннями: до якого бюджету сплачується ПДФО

Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) визначено статтею 168 Податкового кодексу України (ПКУ). Згідно з підпунктом 168.4.1 пункту 168.4 статті 168 ПКУ, утриманий податок із доходів резидентів і нерезидентів зараховується до відповідних бюджетів відповідно до норм Бюджетного кодексу України (БКУ).

Як розподіляється ПДФО між бюджетами

У частині другій статті 64 БКУ зазначено, що ПДФО, який сплачує податковий агент – юридична особа, її філія чи представництво, – зараховується до бюджету за місцем розташування такого підприємства або підрозділу. Тобто, якщо компанія має філії чи офіси в різних регіонах, податок сплачується до місцевого бюджету саме там, де працюють наймані працівники.

Якщо підприємство має відокремлені підрозділи

Відповідно до підпункту 168.4.3 пункту 168.4 статті 168 ПКУ, суми ПДФО, які нараховані відокремленим підрозділом, перераховуються до бюджету за місцезнаходженням цього підрозділу.

Якщо ж такий підрозділ не має повноважень самостійно нараховувати чи сплачувати податок, ці обов’язки бере на себе головна юридична особа. У такому разі ПДФО, нарахований працівникам підрозділу, усе одно перераховується до бюджету за його місцем розташування.

Порядок сплати та облік

Згідно з підпунктом 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 ПКУ, підприємство (або його уповноважений підрозділ) повинно сплатити утриманий ПДФО до відповідних рахунків, відкритих у казначействі, одночасно з поданням документів на виплату зарплати.

Податок сплачується за місцем розташування підрозділів, а у деяких випадках – за місцезнаходженням земельних ділянок чи паїв, якщо вони є об’єктом діяльності.

Податковий облік

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПКУ, усі платники податків повинні бути взяті на облік у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням, а також за місцем розташування відокремлених підрозділів або інших об’єктів оподаткування.

Порядок такого обліку визначено наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, який затвердив Порядок обліку платників податків і зборів.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII цього Порядку, якщо підприємство має податкові зобов’язання в іншій адміністративно-територіальній одиниці (наприклад, працівників в іншому регіоні), воно зобов’язане стати на облік за неосновним місцем обліку у місцевому контролюючому органі.