Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Коли можна подати звітність пізніше: законні підстави для продовження строків

, опубліковано 17 червня 2025 о 09:11

Згідно з п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (ПКУ) податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період. Залежно від цього періоду встановлюються строки подання:

за місяць – не пізніше ніж через 20 календарних днів після його закінчення;

за квартал або півріччя – протягом 40 днів після останнього дня звітного періоду;

за рік – протягом 60 днів після його закінчення (крім окремих випадків);

фізособи (в т.ч. самозайняті) – до 1 травня року, що настає за звітним;

платники податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу) – також у 60-денний строк;

держпідприємства, які не прийняли рішення про дивіденди до 1 травня – подають розрахунок до 1 липня.

Якщо відбувається ліквідація або реорганізація, декларації з деяких податків можна подати достроково – до кінця того періоду, на який припадає дата припинення.

У випадках, коли звітність за більш тривалі періоди (наприклад, півріччя або рік) складається на підставі місячних чи квартальних показників, вона подається у строк, передбачений для базового періоду, крім звітів з податку на прибуток та дивідендів на держчастку.

Платники частини чистого прибутку подають звітність наростаючим підсумком разом з фінансовою звітністю. Для них податковими періодами є квартал, півріччя, три квартали, рік. Проте ті підприємства, у яких 100% статутного капіталу належить державі (або її підприємствам), подають розрахунок за рік до 1 липня, якщо не прийняли рішення про дивіденди до 1 травня.

Під базовим звітним періодом розуміється перший звітний період року, визначений у ПКУ.

Якщо останній день подання декларації випадає на вихідний або свято – граничним днем вважається наступний робочий день.

Строк подання декларації може бути продовжений, якщо платник:

– перебував за межами України або у плаванні;

– був у місцях позбавлення волі чи полоні;

– визнаний безвісно відсутнім або в розшуку;

– опинився в інших обставинах непереборної сили (за наявності документів).

У таких випадках штрафи не застосовуються. Це правило стосується фізичних осіб, а також посадових осіб юридичних осіб, якщо інші уповноважені особи були відсутні. Порядок продовження строків визначає Мінфін.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43163