Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Валютне законодавство: варто знати про зміни

, опубліковано 16 листопада 2021 о 10:06

На сьогодні є безліч питань, якими цікавляться суб’єкти господарювання. Досить актуальною є тема – валютне законодавство. Саме про це йтиме розмова із начальником управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області Віктором Притулою.

- Поясніть, у чому ж саме полягає різниця між валютним контролем та валютним наглядом? Як на мене це одне й теж.

– Валютний контроль – це загалом система контролю державними органами за операціями між резидентами та нерезидентами, що підлягають валютному контролю, за обміном іноземних валют тощо.

Валютний нагляд – це система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Тобто різниця у тому, що у першому випадку держава через уповноважені органи здійснює саме контроль за певними операціями з певними обмеженнями та вимогами, а у другому – забезпечує дотримання законодавства зі зняттям тих же обмежень та покращенням макроекономічних умов.

– У Законі про валюту визначено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Які державні органи в Україні належать до таких?

–  Органами валютного нагляду в Україні є Національний банк України та Державна податкова служба України, які в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

– Що таке граничний строк розрахунків по зовнішньоекономічних операціях та які його терміни?

Граничний строк розрахунків – це термін часу, за який має відбутися закриття ЗЕД-контракту розрахунком по ньому. Цей термін складає 365 днів. До операцій, які менші 400 тис грн, цей нагляд взагалі не застосовується.

– Які операції не підлягають валютному нагляду граничних строків розрахунку?

– Окрім операцій на суму менше 400 тис. грн, також не підлягають контролю граничних стоків розрахунків такі операції, як:

-                     імпорт товарів за держконтрактами для оборонної галузі;

-                     імпорт деяких медикаментів (угоди МОЗ зі спеціалізованими організаціями);

-                     імпорт товарів для космічної та авіаційної техніки;

-                     туристичні продукти (послуги), які імпортуються відповідно до ЗЕД-контрактів у туристичній галузі.

– Чи є певні обмеження щодо переказів на іноземні рахунки?

Так звані е-ліміти застосовуються щодо переказів на поточні рахунки юридичних осіб – нерезидентів за кордоном або їхні рахунки в Україні:

-                     для фізичних осіб – 200 тис. євро/рік.

-                     для юридичних осіб та ФОП – 2 млн євро/рік.

– Чи буде відбуватися валютний нагляд у разі виявлення так званого «штучного дроблення операції», аби вкластися в 400 тис. грн?

Так, основними ознаками дроблення операції є:

-                     експорт здійснюється одним резидентом;

-                      загальна сума операцій за календарний місяць перевищує 8-кратний розмір 400 тис. грн;

-                      валютні операції здійснюються по 3 рази та більше на тиждень.

– Якщо порушені строки розрахунків з нерезидентами, чи буде нараховуватися пеня та у яких розмірах?

Так, звичайно, пеня нараховується з 1-го дня, який настає за граничним днем валютного нагляду, тобто з 366-го дня. Пеня становить 0,3% від суми неотриманої оплати за договором та не повинна перевищувати загальну суму заборгованості.

– На завершення розмови, які заходи впливу (штрафні санкції) будуть застосовуватися до юридичних осіб за порушення вимог діючого валютного законодавства?

Відповідальність за порушення вимог валютного законодавства юридичними особами передбачена статтею 14 Закону про валюту – як заходи впливу у вигляді штрафних санкцій. Так, зокрема, штрафні санкції у розмірі 25% суми операцій, проведеної з порушенням, застосовуються за порушення вимог статей Закону про валюту:

- статті 5 – про здійснення розрахунків на території України;

- статті 7 – за порушення порядку транскордонного переказу валютних цінностей;

- та статті 12 – за порушення заходів захисту.

Важливим є те, що нове діюче валютне законодавство передбачає гнучку систему штрафів залежно від порушень.