Валютне законодавство: варто знати про зміни
Головне управління ДПС у Тернопільській області , опубліковано 16 листопада 2021 о 10:06 Розділ: Новини
На сьогодні є безліч питань, якими цікавляться суб’єкти господарювання. Досить актуальною є тема – валютне законодавство. Саме про це йтиме розмова із начальником управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області Віктором Притулою.
- Поясніть, у чому ж саме полягає різниця між валютним контролем та валютним наглядом? Як на мене це одне й теж.
– Валютний контроль – це загалом система контролю державними органами за операціями між резидентами та нерезидентами, що підлягають валютному контролю, за обміном іноземних валют тощо.
Валютний нагляд – це система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
Тобто різниця у тому, що у першому випадку держава через уповноважені органи здійснює саме контроль за певними операціями з певними обмеженнями та вимогами, а у другому – забезпечує дотримання законодавства зі зняттям тих же обмежень та покращенням макроекономічних умов.
– У Законі про валюту визначено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Які державні органи в Україні належать до таких?
– Органами валютного нагляду в Україні є Національний банк України та Державна податкова служба України, які в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
– Що таке граничний строк розрахунків по зовнішньоекономічних операціях та які його терміни?
– Граничний строк розрахунків – це термін часу, за який має відбутися закриття ЗЕД-контракту розрахунком по ньому. Цей термін складає 365 днів. До операцій, які менші 400 тис грн, цей нагляд взагалі не застосовується.
– Які операції не підлягають валютному нагляду граничних строків розрахунку?
– Окрім операцій на суму менше 400 тис. грн, також не підлягають контролю граничних стоків розрахунків такі операції, як:
- імпорт товарів за держконтрактами для оборонної галузі;
- імпорт деяких медикаментів (угоди МОЗ зі спеціалізованими організаціями);
- імпорт товарів для космічної та авіаційної техніки;
- туристичні продукти (послуги), які імпортуються відповідно до ЗЕД-контрактів у туристичній галузі.
– Чи є певні обмеження щодо переказів на іноземні рахунки?
– Так звані е-ліміти застосовуються щодо переказів на поточні рахунки юридичних осіб – нерезидентів за кордоном або їхні рахунки в Україні:
- для фізичних осіб – 200 тис. євро/рік.
- для юридичних осіб та ФОП – 2 млн євро/рік.
– Чи буде відбуватися валютний нагляд у разі виявлення так званого «штучного дроблення операції», аби вкластися в 400 тис. грн?
– Так, основними ознаками дроблення операції є:
- експорт здійснюється одним резидентом;
- загальна сума операцій за календарний місяць перевищує 8-кратний розмір 400 тис. грн;
- валютні операції здійснюються по 3 рази та більше на тиждень.
– Якщо порушені строки розрахунків з нерезидентами, чи буде нараховуватися пеня та у яких розмірах?
– Так, звичайно, пеня нараховується з 1-го дня, який настає за граничним днем валютного нагляду, тобто з 366-го дня. Пеня становить 0,3% від суми неотриманої оплати за договором та не повинна перевищувати загальну суму заборгованості.
– На завершення розмови, які заходи впливу (штрафні санкції) будуть застосовуватися до юридичних осіб за порушення вимог діючого валютного законодавства?
– Відповідальність за порушення вимог валютного законодавства юридичними особами передбачена статтею 14 Закону про валюту – як заходи впливу у вигляді штрафних санкцій. Так, зокрема, штрафні санкції у розмірі 25% суми операцій, проведеної з порушенням, застосовуються за порушення вимог статей Закону про валюту:
- статті 5 – про здійснення розрахунків на території України;
- статті 7 – за порушення порядку транскордонного переказу валютних цінностей;
- та статті 12 – за порушення заходів захисту.
Важливим є те, що нове діюче валютне законодавство передбачає гнучку систему штрафів залежно від порушень.