Податковий кодекс України встановлює, що під час проведення документальної планової або позапланової перевірки (включаючи періоди її продовження, зупинення чи перенесення) платник податків не має права подавати уточнюючі декларації або розрахунки за той податковий період, який перевіряється контролюючим органом.

Водночас із цього правила є винятки.

Зокрема, якщо після проведення аудиту змінюються показники річної фінансової звітності, оприлюдненої разом з аудиторським звітом, і такі зміни впливають на показники раніше поданої декларації з податку на прибуток, платники, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність разом з аудиторським звітом, повинні подати уточнюючий розрахунок до річної декларації з податку на прибуток не пізніше 10 червня року, що настає за звітним.

Окремий виняток передбачений для випадків, коли платник отримує від контролюючого органу інформацію про обставини, що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, а витрати за такими операціями були враховані при визначенні об’єкта оподаткування та призвели до його зменшення або до заниження податкових зобов’язань. У такому разі платник має право подати уточнюючий розрахунок навіть щодо податкового періоду, який уже перевірявся контролюючим органом.

Такий уточнюючий розрахунок потрібно подати протягом 90 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення від податкового органу. До його подання необхідно сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 9 % від такої суми.

Якщо платник подає такий розрахунок після спливу 90 календарних днів, але до набрання законної сили обвинувальним вироком суду та не пізніше ніж через 1095 днів після закінчення відповідного звітного періоду, він зобов’язаний сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 18 %.

Якщо зазначені операції впливали на об’єкт оподаткування у кількох звітних періодах, уточнюючий розрахунок подається окремо за кожний такий період з урахуванням показників попередніх уточнень.

Після завершення перевірки платник податків може подати уточнюючий розрахунок за перевірений період. Однак слід враховувати, що відповідно до Податкового кодексу подання уточнюючого розрахунку за період, який уже перевірявся, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки такого періоду (крім випадків подання уточнення щодо операцій з можливою неправомірною вигодою службовій особі іноземної держави).

Також право на проведення позапланової перевірки виникає, якщо після електронної перевірки платник не подасть уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів з дати складення довідки, якою встановлено порушення податкового законодавства.

Окремо Податковий кодекс встановлює відповідальність у сфері трансфертного ціноутворення. Зокрема, неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції після застосування штрафних санкцій тягне за собою додаткові штрафи за кожен день прострочення. Крім того, сплата штрафів за подання недостовірної інформації у повідомленні про участь у міжнародній групі компаній або у звіті в розрізі країн не звільняє платника від обов’язку подати уточнену звітність, а за її несвоєчасне подання також передбачені штрафні санкції.

Отже, під час документальної перевірки уточнюючу звітність за період, який перевіряється, подавати не можна, за винятком випадків, прямо передбачених Податковим кодексом. Після завершення перевірки подати уточнюючий розрахунок за перевірений період дозволено, однак це може стати підставою для проведення документальної позапланової перевірки. Водночас для окремих ситуацій, пов’язаних із можливими фактами надання неправомірної вигоди службовим особам іноземних держав, Кодекс передбачає спеціальний порядок уточнення навіть щодо вже перевірених періодів.