Бучацька ДПІ: з «перших уст» – про РРО

Нещодавно відбулося інтерв’ю начальниці Бучацької ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області Світлани Стрілецької з кореспондентом місцевої газети «Нова доба».

Податкове законодавство є одним із cкладних у правовій системі України. При цьому, спостерігається тенденція щодо його частих змін та впровадження новацій. Як показує практика його застосування, зміни, що вносяться до законів України з питань оподаткування, досить часто спричиняють багато питань.

Саме, з 1 січня 2022 року всі фізичні особи – підприємці, крім єдинників першої групи, повинні застосовувати РРО/ПРРО, якщо вони отримують платежі готівкою або платіжними картками.

Застосування РРО підприємствами і ФОП регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування  та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР.

Податковий кодекс не регулює питання щодо РРО, крім одного моменту: він звільняє від РРО ФОП – платників єдиного податку першої групи. Решта платників податків повинні застосовувати РРО відповідно до вимог «профільного» Закону про РРО.

– Які підприємці мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій з 1 січня 2022 року?

– Звертаю увагу платників єдиного податку, що з 1 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців), які мають застосовувати РРО та/або програмні РРО.

Застосування РРО та/або ПРРО є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

Разом з тим, відповідно до вимог п. 296.10 Податкового кодексу України РРО та/або ПРРО не будуть застосовувати платники єдиного податку першої групи.

Нагадаю, що до першої групи належать фізичні особи – підприємці, платники єдиного податку, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність із надання побутових послуг населенню та обсяг доходу яких упродовж календарного року не перевищує 164 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

– На сьогодні є альтернатива класичним касовим апаратам, яка саме?

–  Державна податкова служба України створила та запустила спеціальне безкоштовне програмне забезпечення, яке перетворює будь-який ґаджет з Windows або Android на касовий апарат – програмний РРО.

Встановлення ПРРО не вимагає фінансових витрат – програмне забезпечення надається податковою службою безкоштовно. Також швидко і просто зареєструвати ПРРО при відкритті нової торгової точки, інтернет-магазину тощо, забезпечити покупців зручним доступом до e-чеків. Тож за своїми функціональними та технічними характеристиками програмні РРО можуть повністю замінити класичний касовий апарат.

При цьому підприємець сам вирішує, який вид реєстратора використовувати – купувати апаратний РРО чи користуватись ПРРО, встановлюючи безкоштовне програмне рішення ДПС. Крім того, підприємець може паралельно використовувати на різних господарських об’єктах РРО та ПРРО.

– Яка відповідальність за незастосування реєстраторів розрахункових операцій?

– Наголошу, що відповідно до норм чинного законодавства за порушення вимог Закону про застосування РРО до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) при проведенні розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості товарів або послуг; непроведенні розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, відповідно до ст. 17 Закону застосовуються наступні фінансові санкції:

- 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

- 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Хочу звернути увагу, що з 1 січня 2022 року штрафи за ці порушення зростуть до 100 та 150 відсотків відповідно.

– Де можна ознайомитися з інформацією про ведення обліку товарних запасів підприємцями?

– Державна податкова служба розробила покрокову відеоінструкцію щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців. Зазначений Порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496.  

У ролику роз’яснюється, що таке облік товарних запасів, у якій формі ФОП здійснює облік при отриманні товару, як правильно заповнити Форму ведення обліку товарних запасів тощо.

Вважаю за доцільне наголосити, що Порядок не поширюється на платників єдиного податку І групи, а також на платників єдиного податку ІІ-ІV груп, які не здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, коштовного та напівкоштовного каміння.

Також порядок поширює дію на фізичних осіб – підприємців, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування та на ІІІ групі єдиного податку з реєстрацією платниками ПДВ.