Особливості застосування програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО)

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО)» відбувся у Зборівській ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області днями.

На запитання платників відповідав начальник Зборівської ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області Олег Берестецький.

Питання: Фізична особа – підприємець платник єдиного податку другої групи, з якого часу зобов’язана використовувати реєстратор розрахункових операцій?

Олег Берестецький: З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами-підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої-четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. У такому випадку застосування РРО або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Отже, якщо не перевищений обсяг доходу у розмірі 220 розмірів мінімальної заробітної плати (в 2021 році це 1 320 000 грн), а також не здійснюється діяльність, пов’язана з реалізацією «ризикових» груп товарів (послуг), які наведені вище, то до 1 січня 2022 року спрощенець вправі не застосовувати РРО або ПРРО.

Питання: Як зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій та де отримати програмне забезпечення?

Олег Берестецький: Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви про реєстрацію за формою №1-ПРРО, що подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання через електронний кабінет платника податків.

Отримати програмне забезпечення можуть усі користувачі безкоштовно. Інформація щодо запровадження ПРРО, а також форм електронних документів для них, які застосовуються користувачами для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, розміщена на офіційному вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО» https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Питання: Що робити суб’єкту господарювання при виявленні несправності програмного РРО?

Олег Берестецький: Перш за все, необхідно зрозуміти причину несправності. Якщо проблема в програмному забезпеченні, то необхідно оновити версію програмного забезпечення та повторити спробу працювати.

Якщо виявлено несправність пристрою, на якому використовується ПРРО, необхідно направити до контролюючого органу повідомлення про виявлення несправностей за формою №2-ПРРО через електронний кабінет з позначкою про несправність. Після усунення несправностей для відновлення роботи ПРРО необхідно подати до контролюючого органу Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО з позначкою про відновлення роботи. Якщо така Заява не надійшла, протягом місяця реєстрація ПРРО скасовується.

Можуть бути також інші випадки, кожен з яких потрібно розглядати зокрема.

Питання: Яка відповідальність у 2021 році за незастосування РРО чи ПРРО?

Олег Берестецький: До 1 січня 2022 року, санкції визначені пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а сааме у разі проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО, застосовуються у таких розмірах: 10% вартості проданих з порушеннями, встановлених цим пунктом товарів (робіт, послуг) – за порушення вчинене вперше та 50% – за кожне наступне порушення.

Слід звернути увагу, що з 1 січня 2022 року штрафи за ці порушення зростуть до 100 та 150 відсотків.

Питання: Як працювати, якщо програмний РРО вийшов з ладу або перервався зв’язок із сервером ДПС? 

Олег Берестецький: У разі виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей. Водночас можна застосовувати резервний РРО.

У свою чергу, на період відсутності зв'язку між програмним РРО та сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих та виданих на такий випадок сервером ДПС. Але використовувати їх можна не більше 168 годин протягом календарного місяця.

У таких розрахункових документах має бути зазначено, що розрахункова операція проведена у режимі офлайн і такі документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від ДПС підтвердження про доставку розрахункових документів. Протягом години після встановлення зв'язку із сервером ДПС здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до сервера ДПС. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.