Про основні нюанси оскарження податкових рішень говорили телефоном у ДПС області

У першій декаді липня в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник управління правового забезпечення Ростислав Олексюк під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо питань оскарження рішень податкового органу. 

Додзвонювачі запитували, чи може платник податків оскаржити в одній скарзі декілька рішень контролюючого органу; чи повинен платник податків повідомляти контролюючий орган про оскарження ППР в суді; який строк до ДПС подається скарга на ППР або інше рішення контролюючого органу (крім скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН) та чи можна подати таку скаргу через Електронний кабінет; протягом якого терміну необхідно сплатити оскаржені в судовому порядку, донараховані згідно з актом перевірки, суми грошового зобов’язання.

Посадовець розповів, що рішення, прийняті податковим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному та в судовому порядку. Це визначено п. 56. 1 ст. 56 Податкового кодексу України.

Якщо платник податків вважає, що податковий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень податкового органу, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до податкового органу вищого рівня.

Декілька додзвонювачів цікавилися особливостями судового оскарження податкових повідомлень-рішень, якими визначено грошові зобов’язання з податку на нерухоме майно за об’єкти нерухомості, які використовуються в сільськогосподарській діяльності.

Посадовець зазначив, що нормами податкового законодавства передбачено зручний механізм досудового вирішення спору щодо податку на нерухоме майно.

Законодавством передбачено, що фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

При виявленні розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Ростислав Олексюк зауважив, що не є об'єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. 

Сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. 

Отже, основними умовами, які дають підстави платнику податку не враховувати належні йому об’єкти нерухомого майна у складі об’єктів по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, є: 

належність власника таких об’єктів до сільськогосподарських товаровиробників;  

належність будівель та споруд до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) ДК 018-2000;

ненадання власниками таких об’єктів в оренду, лізинг, позичку.

Під час телефонної розмови платники податків, які зателефонували на «гарячу лінію», отримали вичерпні відповіді та роз’яснення згідно з нормами чинного законодавства.