Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Проблемні аспекти та практичні рекомендації у розблокуванні податкових накладних

, опубліковано 31 травня 2021 о 10:32

Актуальне інтерв’ю із начальницею управління

 з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Наталією Волошинович 

Починаючи з 2017 року податківці наділені правом зупиняти реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Причиною запровадження цієї системи була боротьба з так званими податковими «скрутками», але на практиці проблеми виникли й у платників, які здійснюють абсолютно реальні поставки. При цьому, страждають одразу дві сторони операції: продавець, якому завдається репутаційна шкода та додається обов’язок розблокувати податкову накладну, та покупець, який поки податкову накладну не розблокують, не може сформувати податковий кредит.

Як же діяти в такій ситуації? Попробуємо розібратися з цим питанням.

 

Ведучий: В яких випадках призупиняється реєстрація податкових накладних?

Відповідь: Зупинення реєстрації податкових накладних платникам ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних відбувається у випадку, коли підприємство включено в Журнал ризикових платників або по відображеній в поданій на реєстрацію податковій накладній операції спрацьовують критерії ризиковості господарської операції.

Ведучий: Які основні критерії ризиковості господарської операції?

Відповідь: Критерії ризиковості господарських операцій визначені у Постанові КМУ №1165 від 11.12.2019.

На практиці основним критерієм, який відносить господарську операцію до ймовірно ризикової є невідповідність обсягів продажу обсягам придбання товарів, який полягає у тому, що обсяг постачання товару чи послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Також призупиняється реєстрація розрахунків коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації.

Ведучий: Платники дуже часто жаліються на зупинку реєстрації податкових накладних по реальних господарських операціях. Чому це відбувається.

Відповідь: Так, дійсно мають місце такі випадки. Це зумовлене тим, що критерії ризиковості господарської операції  визначаються автоматизованою системою, яка не завжди може враховувати особливості виробничої діяльності конкретних підприємств. Для прикладу, дуже часто призупиняється реєстрація податкових накладним підприємствам,  які надають послуги. Оскільки в них в структурі придбання товари, а в структурі постачання –послуги, тобто спрацьовує так званий ризик «пересорту» або підміна товарних позицій.

Ведучий: Що робити в таких випадках платнику? Часто через блокування податкових накладних виникають проблеми в розрахунках з контрагентами.

Відповідь: Для уникнення призупинення реєстрації податкових накладних передбачений такий механізм як подання платником ПДВ Таблиці даних платника податку, в якому зазначаються коди УКТЗЕД товарів або ДКПП послуг, які підприємством на постійній основі придбаваються/постачаються, з обов’язковим долученням відповідного пояснення з посиланням на податкову та іншу звітність щодо реальності здійснення своєї господарської діяльності, забезпеченості необхідними обсягами майнових, трудових ресурсів, технологічним обладнанням і т.д. Після розгляду такої Таблиці даних платника і відсутності податкових  ризиків Комісією податкового органу приймається рішення про її врахування, і в подальшому реєстрація податкових накладних щодо реалізації товарів/послуг по зазначеих у Таблиці даних кодах УКТЗЕД товарів  або ДКПП послуг не призупиняється.

Ведучий: Яким чином подається така Таблиця даних?

Відповідь: Таблиця даних платника податку подається платником податку виключно в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Податкова служба постійно розміщує на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися таблиця даних платника податку.

Ведучий: Який термін прийняття рішення по Таблиці даних платника?

Відповідь: Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Ведучий: Якщо Таблиця даних платника не врахована, що робити суб’єкту господарювання?

Відповідь: Таблицю даних платника податку можна подавати декілька разів, обмежень немає. При цьому, для її врахування Комісією податкового органу необхідно усунути причини відмови, зазначені в попередньому рішенні.

Ведучий: Який граничний термін подачі пояснення та копії документів для розблокування податкової накладної?

Відповідь: Платник податку має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС також виключно в електронній формі.

Ведучий: Які основні причини прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування?

Відповідь: Комісія ГУ ДПС приймає рішення про відмову в реєстрації
податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

-  ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 1212.2019 №520;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Ведучий: Коли підприємство може бути віднесене до Журналу ризикових платників ПДВ?

Відповідь: Є 8 основних критеріїв ризиковості платника податку, які є підставами для включення в Журнал ризикових. Перш за все, зрозуміло, це наявність ризикових операцій в діяльності суб’єкта господарювання, пов’язаних з формуванням та розповсюдженням «схемного» податкового кредиту з ПДВ, мінімізацією податкових зобов’язань.

Серед інших критеріїв є, зокрема:

- юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

- платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних періоди.

- платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період.