Податковий кодекс України передбачає, що якщо платник податків у наступних податкових періодах самостійно виявляє помилки у раніше поданій податковій декларації (у тому числі за результатами електронної перевірки), він зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок до такої декларації. Це потрібно зробити за формою, яка є чинною на момент подання уточнення та відповідно до абзаців першого та четвертого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (ПКУ).

Контролюючий орган, крім випадків, передбачених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше ніж через 1095 днів (2555 днів – при перевірці операцій відповідно до ст. 39 і ст. 39 прим. 2 ПКУ та застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ). Відлік цього строку починається з останнього дня граничного строку подання податкової декларації або сплати грошових зобов’язань, а якщо декларацію подано пізніше – з дня її фактичного подання. Якщо протягом цього періоду контролюючий орган не визначив суму грошового зобов’язання, платник податків вважається вільним від такого зобов’язання (у тому числі від нарахованої пені), а спір щодо такої декларації або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ податкові агенти та платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок). Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають такий розрахунок у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях кварталу), а інші податкові агенти – у строки, встановлені для податкового місяця. Розрахунок подається лише у разі нарахування доходів фізичним особам протягом звітного періоду.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок його заповнення і подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

З огляду на те, що контролюючий орган має право визначати грошові зобов’язання платника податків у межах 1095 днів, податковий агент може подати уточнюючий Розрахунок з додатком 4ДФ лише протягом цього строку. Подання такого Розрахунку після спливу строку позовної давності положеннями ПКУ не передбачено.

Водночас відповідно до частини шістнадцятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування єдиного внеску, застосування та стягнення недоїмки, штрафів і пені не застосовується.

Отже, страхувальник має право виправити помилки у раніше поданій звітності з єдиного внеску навіть за періоди, за якими строк позовної давності вже минув.