Мінімальне податкове зобов’язання: що врахувати при розрахунку і декларуванні юрособам

Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38¹ «Визначення МПЗ» Податкового кодексу України (ПКУ).

Відповідно до пункту 297¹.1 статті 297¹ Податкового кодексу України, юридичні особи – платники єдиного податку, які володіють або користуються сільськогосподарськими землями, зобов’язані подавати податкову декларацію з додатком, у якому здійснюється розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік.

Згідно з пунктом 74 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ), мінімальна сума МПЗ, визначена за підпунктами 38¹.1.1 та 38¹.1.2 статті 38¹ ПКУ, не може бути меншою за 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, де частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.

При цьому тривалість фактичного володіння або користування земельною ділянкою не впливає на встановлений мінімум.

Міністерство фінансів України висловило позицію, яка полягає в тому, що при переході права власності або права користування за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого землекористувача протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої ділянки визначається:

для попереднього землекористувача – за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис);

для нового користувача – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку;

та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38¹ МПЗ.

Разом з тим, дія пункт 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Форма податкової декларації платника єдиного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (Декларація) та передбачає заповнення додатка «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік» (Додаток) з урахуванням положень пункт 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

У Додатку заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток. Якщо будь-які графи/рядки Додатка не заповнюються через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такі графи/рядки прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються. Вартісні показники Додатка зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.

Зокрема, у графах 3-10 Додатка зазначається наступна інформація:

у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;

у графі 4 – частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;

у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;

У графі 6 – частка ріллі орендованої земель у відсотках;

графі 7 – нормативна грошова оцінка (НГО) з урахуванням коефіцієнта індексації, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (НГО якої проведена);

у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);

у графі 9 – коефіцієнт, який становить за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан – 0, 057;

у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.

Якщо за розрахунком платника єдиного податку сума МПЗ з І гектара становить менше суми, визначеної пунктом 74 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій), обчислене відповідно до положень пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за формулою:

МПЗ = графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 – для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс;

МПЗ = графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для інших земельних ділянок.

Разом з тим, платники заповнюючи графи 11, 12 Додатка мають право надати розшифровку щодо кількості місяців користування (володіння) земельною ділянкою протягом року.