Довіреність без нотаріуса: до кого звернутися для реєстрації в ДРФО?

Відповідно до пункту 70.5 статті 70 Податкового кодексу України (ПКУ) та пункту 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (Положення № 822), кожна фізична особа (незалежно від віку, громадянства чи статусу проживання), яка ще не внесена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО), повинна особисто або через представника подати до податкової служби облікову картку за формою № 1ДР. Ця картка є одночасно заявою на реєстрацію в ДРФО. Разом із нею потрібно пред’явити документ, що посвідчує особу.

Також фізичні особи – платники податків повинні повідомляти податкові органи про будь-які зміни своїх персональних даних, які містяться в обліковій картці № 1ДР. Це необхідно зробити протягом місяця з моменту зміни даних, подавши заяву за формою № 5ДР і пред’явивши документ, що посвідчує особу (після перевірки документ повертається). Це передбачено пунктом 70.7 статті 70 ПКУ та пунктом 1 розділу IX Положення № 822.

Облікова картка за ф. № 1ДР / Заява за ф. № 5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у ДРФО / внесення змін до ДРФО (після пред’явлення повертається) та її копії.

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

Стосовно посадових і службових осіб, які мають право посвідчувати довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Згідно з п. 1 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 (Порядок № 419), посвідчувати заповіти і довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених (заповіти і довіреності), відповідно до ст. 245 і 1252 Цивільного кодексу України та ст. 40 Закону України «Про нотаріат», мають право такі посадові, службові особи:

уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування – довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;

начальники госпіталів, санаторіїв, інших військово-лікувальних закладів, їх заступники з медичної частини, старші або чергові лікарі – довіреності військовослужбовців або інших осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;

командири (начальники) військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів – заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, – заповіти і довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;

начальники установ виконання покарань та слідчих ізоляторів – заповіти і довіреності осіб, що тримаються в таких установах.

Посадові, службові особи, які посвідчують заповіти і довіреності, керуються Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, а також Порядком № 419.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43702