Відповідно до ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265), усі суб’єкти господарювання, які приймають оплату в готівковій чи безготівковій формі (у тому числі картками, чеками, жетонами тощо) за товари чи послуги, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані та переведені у фіскальний режим РРО або програмні РРО (ПРРО). При цьому обов’язково формується розрахунковий документ (у паперовій чи електронній формі), який видається покупцеві чи клієнту при отриманні або поверненні товару, чи наданні/відмові від послуги. Це правило стосується й операцій через інтернет.
ФОП – платники єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ, під час продажу товарів (окрім підакцизних, технічно складних побутових, ліків, медичних виробів, ювелірних та виробів із дорогоцінного каміння і металів) чи наданні послуг можуть у чеку вказувати назву товару чи послуги у спрощеній формі, яка дає змогу зрозуміти, до якої групи вони належать.
Форма і зміст фіскального чека та інших розрахункових документів визначені Положенням № 13, затвердженим наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13. У чеку мають бути всі обов’язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці, назва або спрощена назва товару/послуги, ціна, позначення ставки ПДВ, коди товарних підкатегорій за УКТ ЗЕД (у випадках, передбачених законом), а також суми ПДВ і акцизу.
Для підприємців, які торгують підакцизними товарами та зареєстровані платниками акцизного податку, чек повинен містити окремий рядок із назвою податку, його ставкою та загальною сумою. У реквізиті «Акцизний податок» назва вказується відповідно до Податкового кодексу, але допускається скорочення. Якщо в документі відсутній хоча б один обов’язковий реквізит, такий документ не вважається розрахунковим.
За порушення вимог Закону № 265 (наприклад, якщо під час перевірки виявлено факт невидачі чека або проведення операції без РРО/ПРРО чи розрахункової книжки) до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції:
100% вартості операції – за перше порушення;
150% вартості операції – за кожне наступне.
Водночас діють винятки. Згідно з п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265, підприємці звільнялися від відповідальності за більшість порушень із 01.01.2022 по 01.10.2023, окрім випадків, пов’язаних із продажем підакцизних товарів, валютними операціями та азартними іграми. Також, відповідно до п. 14 розд. ІІ Закону № 265, з 01.10.2023 бізнес не несе відповідальності за порушення (крім пов’язаних із підакцизними товарами), якщо вони були допущені на тимчасово окупованих територіях або в районах бойових чи можливих бойових дій – до моменту їх офіційного завершення. Перелік таких територій затверджується Кабінетом Міністрів України.
Крім фінансової відповідальності, за порушення Закону № 265 посадові особи та працівники сфери торгівлі, харчування і послуг можуть притягатися до адміністративної відповідальності (ст. 26 Закону № 265). Ст. 155¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штрафи: від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які здійснюють розрахункові операції, та від 5 до 10 – для посадових осіб. Якщо порушення повторюється протягом року, штрафи зростають: від 5 до 10 – для виконавців операцій та від 10 до 20 – для посадових осіб.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43379