Заповнення граф 7-12 у декларації платника ЄП: що робити, якщо МПЗ менше мінімального

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна сума податку, яку потрібно сплатити за користування земельною ділянкою. Його розрахунок залежить від того, чи проведена нормативна грошова оцінка (НГО) землі, і визначається за формулами, наведеними у статті 38¹ Податкового кодексу України (ПКУ).

Власники, орендарі та користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є платниками єдиного податку третьої групи (юридичні особи), зобов’язані подавати додаток із розрахунком загального МПЗ разом із річною податковою декларацією.

З 1 січня 2024 року і до завершення воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року, діють спеціальні правила. Сума МПЗ не може бути меншою за 700 гривень за гектар землі, а якщо площа ріллі на ділянці становить щонайменше 50 відсотків – не менше ніж 1400 гривень за гектар. Водночас ці вимоги не поширюються на земельні ділянки та паї, що розташовані на територіях бойових дій або тимчасово окуповані, перелік яких затверджено офіційно.

Для відображення МПЗ у звітності використовується форма декларації платника єдиного податку третьої групи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 (у редакції від 31 січня 2025 року № 57). Вона містить спеціальний додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий рік». Усі його рядки й графи повинні бути заповнені. Якщо якихось показників немає, то при поданні декларації на папері ці рядки прокреслюються, а в електронній формі – просто залишаються порожніми. Усі суми обов’язково зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.

У додатку платник має вказати площу власних і орендованих земельних ділянок (у гектарах з точністю до чотирьох десяткових знаків), частку ріллі у відсотках, нормативну грошову оцінку землі (якщо вона проведена) або середню НГО ріллі по області чи АР Крим (якщо не проведена), а також коефіцієнт, який для 2024 року становить 0,05, а з 2025 року і надалі – 0,057. Крім цього, вказується кількість місяців, протягом яких ділянка перебувала у власності, оренді чи користуванні.

Якщо після розрахунків виявляється, що МПЗ за один гектар є меншим за встановлений мінімум, тоді у додатку потрібно зазначати розмір МПЗ, розрахований за формулою: для ділянок, де рілля займає понад 50 відсотків площі, показник площі ділянки множиться на 1400 гривень і ділиться пропорційно на кількість місяців користування (графа 10 поділена на 12), а для інших земель – площа множиться на 700 гривень із тією ж поправкою на кількість місяців.

Таким чином, МПЗ забезпечує, щоб податкові платежі за землю були не нижчими за визначений законом мінімум, а під час воєнного стану ці суми є фіксованими і залежать від частки ріллі на ділянці.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43376