Громадянин України має гарантоване Конституцією право звертатися із зауваженнями, пропозиціями, заявами чи скаргами до органів державної влади, місцевого самоврядування, а також до підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності. Це право закріплене в статті 40 Конституції України та деталізується Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (Закон № 393). Звернення можуть бути подані як письмово, так і в електронній формі, і мати індивідуальний або колективний характер.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 393, громадяни мають право звертатися з пропозиціями, зауваженнями щодо роботи органів, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх прав, а також зі скаргами про їх порушення. Стаття 3 цього ж Закону уточнює, що звернення може бути пропозицією, заявою або скаргою, і може бути викладене усно чи письмово.
Письмове звернення має містити обов’язкові реквізити, визначені статтею 5 Закону № 393: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання, суть питання, дату, підпис. Електронне звернення також має містити адресу електронної пошти. Водночас, як зазначено в Порядку № 297, затвердженому наказом Мінфіну від 15.06.2020 № 297, для електронного звернення не обов’язковий кваліфікований електронний підпис, але його слід оформити як скан-копію підписаного документа.
Щодо мови, то звернення повинні подаватися українською мовою, згідно з вимогами Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII, який у статтях 1 і 2 встановлює обов’язковість використання державної мови в усіх сферах публічного життя, включаючи спілкування з органами влади.
Органи ДПС, як і інші державні установи, зобов’язані зареєструвати звернення, розглянути його та надати обґрунтовану відповідь у строки, визначені законом. Якщо питання не належить до компетенції ДПС, згідно з статтею 7 Закону № 393 та пунктом 7 розділу IV Порядку № 297, звернення пересилається відповідному органу протягом п’яти днів, а громадянина інформують про це.
Звернення, що не відповідає вимогам (без підпису, без адреси тощо), повертається заявнику не пізніше ніж через десять днів (пункт 13 розділу ІІ Порядку № 297). Анонімні звернення, а також повторні звернення з того самого питання, якщо перше вже було розглянуто по суті, не підлягають розгляду (пункти 17 і 19 Порядку № 297).
Відмова в розгляді звернення з причин, пов’язаних із національністю, мовою, віком, статтю, політичними переконаннями чи віросповіданням – заборонена (пункт 6 розділу І Порядку № 297).
Варто зазначити, що Закон № 393 стосується саме звернень громадян, тобто фізичних осіб. Якщо ж звертається юридична особа чи інший суб’єкт господарювання, то розгляд таких звернень здійснюється вже на підставі Податкового кодексу України або інших відповідних законів, а не Закону № 393.