Відповідно до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Закон № 3817), не всі випадки зберігання пального потребують ліцензії.
Зберігання пального згідно із законодавством це не лише наявність пального на території підприємства, а й операції з ним: приймання, навантаження, розвантаження, розміщення або видача.
Є випадки, коли ліцензія не потрібна, якщо пальне зберігається:
- у споживчій тарі,
- у тарі, що належить самому споживачеві,
- у газових балонах,
і об’єм кожної ємності – до 60 літрів включно, ліцензія не потрібна. Це стосується пального, яке використовується лише для власних потреб підприємства (наприклад, для заправки власної техніки або у виробничому процесі).
Місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання.
Якщо пальне зберігається у каністрах або балонах до 60 літрів лише для своїх потреб – ліцензія не потрібна. Це значно спрощує умови для підприємців, які не займаються реалізацією пального, а використовують його тільки для себе.