Інвестиційний прибуток, отриманий фізичною особою від операцій із цінними паперами, деривативами чи корпоративними правами, включається до загального оподатковуваного доходу. Це передбачено п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодекску України (ПКУ), і не стосується окремих операцій, для яких передбачені винятки.
Облік таких операцій платник податку веде самостійно (п.п. 170.2.1 ПКУ), окремо від інших доходів. Звітним періодом для оподаткування інвестиційного прибутку є календарний рік. Наприкінці року необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи, в якій потрібно вказати результат усіх інвестиційних операцій – чи був дохід, чи збиток.
Прибуток обчислюється як позитивна різниця між сумою, вирученою від продажу активу, та витратами на його придбання. У розрахунок можуть також входити курсові різниці. Вартість придбаного активу має бути підтверджена документально. Якщо актив був задекларований у рамках одноразового добровільного декларування, тоді використовується задекларована вартість. Операції з деривативами розраховуються окремо.
Також до інвестиційних активів належать корпоративні права, отримані в результаті внесення коштів або майна до статутного капіталу компанії. Якщо актив отримано у спадок або в подарунок, його вартість визначається як сума сплаченого державного мита та податку з доходів фізичних осіб, пов’язаних із цим.
Платник податку повинен зберігати документи, що підтверджують витрати на придбання активів, протягом строку, встановленого законодавством.
Якщо інвестиційний актив продається не повністю, то витрати на його придбання при розрахунку прибутку визначаються пропорційно до проданої частини.
Фінансовий результат за рік визначається як різниця між усіма отриманими інвестиційними прибутками та понесеними збитками. Якщо в результаті вийшов збиток, його можна переносити на наступні роки, щоб зменшити майбутній інвестиційний прибуток до повного покриття збитку.