Сплата податків: особливості сьогодення

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан ЦВІГУН під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувалася із додзвонювачами щодо сплати податків.

Для упередження порушень вимог чинного законодавства суб’єктами господарювання, які проводять розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та ймовірно  відмовляють у розрахунках споживачам за товари/послуги POS-терміналом (електронними платіжними засобами), ДПС запроваджено обстеження торгівельних об’єктів та проведення фактичних перевірок на об’єктах, де наявні порушення.

Крім того, для забезпечення законних прав та інтересів громадян України ДПС створила чат-бот «StopViolationBot» для надання можливості споживачам інформувати службу про виявлені порушення, зокрема, й порядку проведення розрахунків.

Громадяни мають можливість у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» в месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, зокрема, щодо:

• незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;
• відмову у розрахунку банківською карткою;
• завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби;
• неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;
• здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

Не менш цікаві запитання та відповіді на них, надаємо увазі читачів, які звучали під час телефонних розмов.

Запитання: Не враховано таблицю даних платника податку на додану вартість, які наступні дії платника?

Руслан ЦВІГУН: Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою згідно з додатком 5 Порядку.

Комісія регіонального рівня розглядає таблицю з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.

Відповідно до п. 17 порядку у рішенні про неврахування таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці, яка врахована, у тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Платник податку має право подати повторно таблицю з поясненнями для розгляду комісією регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Запитання: Куди звертатися у разі блокування податкових накладних?

Руслан ЦВІГУН: Для полегшення роботи бізнесу у цьому сегменті ДПС організовано роботу «гарячих ліній» з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, які працюють у кожному територіальному органі ДПС.

Запитання: Коли слід звітувати з податку на землю за оновленою формою декларації юрособою?

Руслан ЦВІГУН: Так, з 22 березня 2022 року набрав чинності наказ Мінфіну від 18.02.2022 р. №83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», згідно з яким внесені зміни до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. №560 (далі – Наказ №560).

Базовим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, то форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена Наказом №560, буде використовуватися для складання звітності, починаючи з 01.01.2023.

Запитання: Чи може неприбуткова організація без наслідків надати допомогу мобілізованим працівникам?

Руслан ЦВІГУН: На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, неприбуткові організації зможуть надавати за рахунок своїх доходів благодійну допомогу лише стороннім особам без загрози втрати статусу неприбутковості.

У випадку здійснення неприбутковою організацією окремим її членам виплат у вигляді нецільової благодійної матеріальної допомоги, зокрема, які мобілізовані до лав ЗСУ, проведення таких операцій призведе до розподілу отриманих доходів на користь членів такої організації та, відповідно, до порушення права перебування такої організації у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Крім того, враховуючи положення п. 63 підр. 4 р. ХХ Податкового кодексу України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, серед переліку можливих отримувачів добровільної фінансової допомоги, надання якої неприбутковою організацією не призведе до порушення вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, таких фізичних осіб як військовослужбовці окремо не визначено. Натомість на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій проведення такою організацією операцій з добровільного перерахування коштів для потреб забезпечення оборони держави, зокрема, безпосередньо ЗСУ, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам.

Запитання: Чи треба повідомити податковий орган про несплату податків через податкові пільги?

Руслан ЦВІГУН: Згідно з п. п. 16.1.6 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233.

Постановою КМУ від 31.10.2018 р. №891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1233», яка набрала чинності 01.01.2020, внесено зміни до Порядку №1233, згідно з якими суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Крім того, виключено додаток до Порядку №1233, згідно з формою якого складався звіт про суми податкових пільг та подавався суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.

Так, починаючи з 1 січня 2020 року інформація про суми податкових пільг відображається у податковій звітності відповідного податку чи збору, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Запитання: Чи можна юрособі обрати спецгрупу сплати єдиного податку на час війни за ставкою 2% з податковим боргом?

Руслан ЦВІГУН: Юридична особа, яка має податковий борг, може перейти на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., оскільки обмеження, визначені п. п. 291.5.8 Податкового кодексу України щодо наявності податкового боргу не враховуються при переході на третю групу платників єдиного податку, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.