Головне управління ДПС
у Тернопільській області
Ключові слова
Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua

Штрафні санкції за податкові порушення: загальні правила застосування

, опубліковано 12 липня 2021 о 15:46

Актуальне інтерв’ю із начальницею управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Наталією Стецько

У сучасних реаліях не порушувати податкове законодавство досить складно. Як і за будь-які порушення за податкові огріхи передбачена відповідальність, про яку необхідно знати. У сьогоднішньому інтерв’ю йтиметься про загальні принципи накладення штрафів за податкові порушення.

Більш детально поведемо про це мову із начальницею управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Наталією Стецько.

Пані Наталіє, тож яка відповідальність передбачена за порушення правил сплати податків до бюджету?

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим Кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Вищенаведені діяння, вчинені платником умисно тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання).

Умисне порушення платником граничних строків сплати сум грошового зобов’язання, вчинене повторно протягом 1095 календарних днів або якщо таке порушення призвело до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів,  тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

Поясніть нашому радіослухачу, як визначається «повторне» правопорушення до суб’єкта господарювання з метою застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності?

«Повторне» правопорушення визначається за результатами камеральних та документальних перевірок по податках та зборах кожного контролюючого органу як за основним, так і неосновним місцем обліку платника, незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено повідомлення-рішення. З дати винесення контролюючим органом такого повідомлення-рішення починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.

Які штрафні санкції передбачено за заниження сум податкових зобов’язань при поданні уточнюючої звітності після граничного терміну подання, але до граничного терміну їх сплати, при самостійному виправленні помилки?

Платник податків, який самостійно  виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, у разі надіслання уточнюючого розрахунку сплатити суму недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

– Чи нараховуються штрафні санкції та пеня на суму заниженого податкового зобов’язання, якщо самостійне виправлення помилок, виявлених у податкових деклараціях, здійснюється протягом періоду проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)?

Якщо платником протягом періоду проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину) самостійно виправлено помилки, виявлені у податкових деклараціях за звітні (податкові) періоди минулих років (до 01 березня 2020 року) – платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання повинен нарахувати штрафні санкції та пеню.

Якщо платник протягом карантинного періоду самостійно виправив помилки, виявлені у податкових деклараціях за податкові періоди, які припадають на період карантинних заходів, штрафні санкції та пеня не застосовуються.

А чи застосовують штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання платниками податків податкової звітності за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припали на період проведення короновірусних заходів?

До платників податків, які в період короновірусних заходів, а це з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не подавали або подавали з порушенням граничного терміну подання податкову звітність (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання якої припадали на ці періоди, штрафні санкції не застосовуються.

Зверну увагу, що при неподанні або несвоєчасному поданні в період карантину податкової звітності з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати до платників податків застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

А що з адміністративною відповідальністю? Чи застосовується вона за порушення правил сплати узгоджених сум грошових зобов’язань (крім єдиного внеску) також у період карантину?

Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки зміни в частині незастосування до платників адміністративної відповідальності на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) до Кодексу України про адміністративні правопорушення не вносились, адміністративна відповідальність до порушників застосовується на загальних засадах.

 

Чи зупиняється перебіг строків давності на період дії карантину?

Відповідно до Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Податкового кодексу.

Чи застосовуються до платників податку штрафні санкції та пеня за порушення податкового законодавства, що спричинене помилкою, допущеною органом місцевого самоврядування у зведеній інформації про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків чи зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги, розміщений на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади.

Так, платники місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов'язань можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Такі платники звільняються від відповідальності, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів або про внесення змін до таких рішень.

У такому разі до таких платників податку штрафні санкції та пеня за порушення податкового та іншого законодавства, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає.

Поряд з цим, платники податків для уточнення інформації щодо прийнятих відповідним органами місцевого самоврядування рішень можуть звертатися до місцевої ради, на території якої знаходяться об’єкти оподаткування.