Зміни у сфері валютного регулювання

Актуальне інтерв’ю із заступницею начальника відділу фінансових операцій

управління податкового аудиту

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Ольгою Буць.

– Як змінився підхід до контролю за валютними операціями, які здійснюються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в теперішніх умовах, та хто під нього підпадає?

– На даний час поняття «валютного контролю» замінено поняттям «валютного нагляду», який запроваджений з 7 лютого 2019 року із введенням в дію Закону України «Про валюту і валютні операції». Під валютний нагляд підпадають резиденти та нерезиденти фізичні та юридичні особи, фізособи-підприємці, інші суб’єкти господарювання, дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва як України, так і розташовані на її території, відокремлені підрозділи юросіб тощо.

Заходи впливу до суб’єктів господарювання  застосовуються виключно за суттєві порушення.

– Що розуміється під терміном «дроблення операцій», який застосовується при валютному нагляді?

– Під дробленням операції з експорту товару розуміється штучне ділення поставки товару за операцією з експорту, що передбачає наявність таких ознак:

-          операції з експорту здійснюються одним резидентом;

-          сума кожної операції з експорту товару є незначною;

-          сума операції з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму.

– Не секрет, що бізнес-структури з нетерпінням очікували прийняття цього Закону та ряду інших нормативно-правових актів, зокрема, постанов Національного банку України, які б полегшили умови ведення бізнесу в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Чи виправдалися їхні сподівання?

– Серед найбільш очікуваних спрощень для бізнесу є, насамперед, відміна тотального валютного контролю за всіма валютними операціями. Операції на суму до 400 тисяч гривень як «незначні операції» більше не підпадають під валютний нагляд.

Наразі експорт послуг, без будь-яких винятків, та прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав є об’єктом валютного нагляду за умови, якщо сума експортної операції перевищує 400 тисяч гривень.

– Як змінилися терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями зі зміною валютного законодавства?

– Раніше термін для розрахунків за експортно-імпортними операціями резидентів становив 180 днів, на сьогоднішній день такий термін збільшено до одного року, тобто 365 днів. Разом з тим у новому Законі про валюту залишилась попередня норма, яка дає можливість за окремими операціями з експорту та імпорту товарів продовжити граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, шляхом отримання висновку від Міністерства економічного розвитку.

– Чи будуть застосовуватися спеціальні санкції до суб’єктів ЗЕД за порушення строків розрахунків по експортно-імпортних контрактах?

– Спеціальні санкції, які застосовувалися раніше, до введення в дію нового валютного законодавства, за порушення строків розрахунків відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності на сьогоднішній день скасовані.

– Які норми обов’язкового продажу валюти встановлені на даний час Національним банком України?

– На сьогоднішній день відсоток обов’язкової конвертації валютної виручки відмінено.

– Чи потрібно декларувати валютні цінності, які належать резидентам України і знаходяться за її межами?

– Варто наголосити, що із втратою чинності ряду нормативно-правових актів, що регулювали діяльність у сфері ЗЕД до введення в дію Закону про валюту, втратив чинність і Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Останнім періодом, за який суб’єктам ЗЕД необхідно було подати Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентам України і знаходяться за її межами, є 2018 рік. Тобто декларувати валютні цінності, які належать резидентам України і знаходяться за її межами, вже не потрібно.

– І на завершення дайте відповідь на запитання, які заходи впливу (штрафні санкції) застосовуються до юридичних осіб за порушення вимог діючого валютного законодавства?

– Відповідно до постанови КМУ від 26.05.2021 №524 «Про затвердження Порядку застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб за порушення вимог валютного законодавства» передбачено відповідальність за порушення вимог валютного законодавства юридичними особами. Зокрема, при здійсненні розрахунків на території України; за порушення порядку  торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей; за порушення заходів захисту, здійснення окремих операцій в іноземній валюті. Відповідно до даної постанови штрафні санкції застосовуються у розмірі 25% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми операції.