Сільгоспвиробникам – платника єдиного податку четвертої групи варто подати декларацію для підтвердження статусу

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, якщо юридична особа – сільгоспвиробник має декілька земельних ділянок на території різних сільських (селищних) рад, що знаходяться на території одного району (коди органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ різні), то вона має подавати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи окремі звітні декларації на поточний рік за земельні ділянки кожної окремої сільської (селищної) ради та загальну декларацію на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється єдиний податок. При цьому у полі 9 заголовної частини загальної, нової загальної або уточнюючої загальної декларації зазначається код органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку такого платника. Сама форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями (далі – декларація).

Варто зауважити, що загальна декларація є підставою для реєстрації юридичної особи платником єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.