Як визначити «повторне» правопорушення для адміністративного штрафу

Відповідно до п. п. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право складати стосовно платників податків – фізичних осіб та посадових осіб платників податків – юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.

Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення встановлені ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП), згідно з якими стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються зокрема, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається, зокрема повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (п. 2 ст. 35 КУпАП).

Статтею 234 прим. 2 КУпАП передбачено, що податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (ст. 163 прим. 13 КУпАП), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (ст. 163 прим. 15 КУпАП), ухиленням від подання декларації про доходи (ст. 164 прим. 1 КУпАП), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст. 165 прим. 1 КУпАП), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя – шоста ст. 166 прим. 6 КУпАП), перешкоджанням уповноваженим особам податкових органів у проведенні перевірок (ст. 188 прим. 23 КУпАП).

Статтями 163 прим. 13, 163 прим. 15, 164 прим. 1, 165 прим. 1, частинами третьою – шостою ст. 166 прим. 6, 188 прим. 23 КУпАП визначено дії за які особа піддається адміністративному стягненню та межі розміру адміністративного штрафу. При цьому, якщо особу протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі дії (за повторне вчинення правопорушення) – межі розміру адміністративного штрафу збільшуються.

Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, провадження по яких здійснюється органами ДПС, для визнання правопорушення «повторним» з метою застосування адміністративної відповідальності визначальним є факт притягнення особи до адміністративної відповідальності за такі самі дії (за таке саме правопорушення), та відповідно винесення органом ДПС постанови про накладення адміністративного стягнення. При цьому перебіг календарного року розпочинається з моменту винесення постанови про накладення адміністративного стягнення (притягнення особи до адміністративної відповідальності) за попереднє правопорушення за такі самі дії (за таке саме правопорушення).