Форму та порядок подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (Порядок № 21). Сума від’ємного значення ПДВ з рядка 21 декларації переноситься до рядка 16.1 наступного звітного періоду. Якщо платник заповнює рядки 19, 20.1 та 21 декларації, він обов’язково подає додаток 2 (Д2) «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».

У таблиці 1 додатка 2 (Д2) відображають залишок від’ємного значення за відповідними постачальниками з урахуванням коригувань. У графах 2 та 3 зазначають період виникнення від’ємного значення, у графі 4 – індивідуальний або умовний індивідуальний податковий номер постачальника, у графі 5 – місяць і рік складання документа, на підставі якого сформовано податковий кредит.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (ПКУ), показники звітності мають підтверджуватися первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансовою звітністю та іншими передбаченими законодавством документами. Тому неправильне заповнення граф 2-5 додатка 2 (Д2) може свідчити про невідповідність звітності документальним даним. Правомірність від’ємного значення ПДВ визначається з урахуванням документального підтвердження та фактичних обставин господарських операцій.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки. Якщо встановлено завищення від’ємного значення ПДВ, зокрема зарахованого в рахунок погашення податкового боргу, приймається податкове повідомлення-рішення за формою «В4» (п. 58.1 ст. 58, п. 86.8 ст. 86 ПКУ). Платник має право оскаржити його в адміністративному або судовому порядку. Після узгодження рішення відповідну суму збільшення або зменшення від’ємного значення відображають у рядку 16.3 декларації за період, на який припадає день узгодження, та заповнюють передбачену Порядком № 21 таблицю щодо зміни залишку від’ємного значення за результатами перевірки.

Самостійно виявлені помилки виправляють шляхом подання уточнюючого розрахунку з дотриманням строків давності за ст. 102 ПКУ. Якщо помилки стосуються рядків декларації, до яких подаються додатки, відповідні додатки з уточненими показниками додають до розрахунку. Отже, для виправлення граф 2-5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) подають уточнюючий розрахунок і додаток 2 (Д2) з позначкою «Уточнюючий». Виправлені дані мають відповідати документам, визначеним п. 44.1 ст. 44 ПКУ, та фактичним обставинам операцій.

Водночас подання уточнюючого розрахунку за період, який перевірявся, може бути підставою для документальної позапланової перевірки (п. 50.3 ст. 50, пп. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 ПКУ). Така перевірка також можлива, якщо платник не подасть уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після складення довідки про електронну перевірку, якою встановлено порушення, крім випадку, передбаченого п. 50.1¹ ст. 50 ПКУ.

Подання уточнюючого розрахунку не звільняє платника від обов’язку відобразити узгоджене податкове повідомлення-рішення за формою «В4»: суму зменшення від’ємного значення ПДВ зазначають у рядку 16.3 декларації за період узгодження рішення, зокрема після завершення адміністративного та/або судового оскарження.