Платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за календарний квартал становить вісім і більше осіб та які в цьому кварталі не виконали норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (Закон № 875) роботодавцем є, зокрема, юридична особа або фізична особа – підприємець, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), контракту на проходження служби чи на інших умовах, передбачених законодавством. Цивільно-правові договори до таких відносин не належать.

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ) незалежна професійна діяльність здійснюється фізичною особою, яка не є працівником або фізичною особою – підприємцем, за винятком випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ. При цьому така особа може використовувати працю не більш як чотирьох найманих працівників.

Тобто фізична особа, яка лише провадить незалежну професійну діяльність та використовує найману працю, не вважається роботодавцем у розумінні Закону № 875. Відповідно, обов’язку подавати Звіт про внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю у неї немає.

Інша ситуація, якщо фізична особа зареєстрована як ФОП і одночасно провадить незалежну професійну діяльність. Відповідно до п. 65.9 ст. 65 ПКУ така особа обліковується у контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Якщо така ФОП має хоча б одного найманого працівника, вона вважається роботодавцем. Отже, на неї поширюються вимоги ст. 18 прим. 2 Закону № 875 щодо сплати внеску та подання Звіту у встановленому порядку.