Адвокатська діяльність в Україні регулюється Законом України від 05.07.2012 № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон № 5076). Відповідно до цього Закону адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність у визначеному законом порядку, а адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю, що включає захист, представництво та надання інших видів правничої допомоги. Види такої діяльності визначені ст. 19 Закону № 5076.

Адвокат може працювати індивідуально, через адвокатське бюро або адвокатське об’єднання. Якщо адвокат здійснює діяльність індивідуально, він є самозайнятою особою. Водночас Податковий кодекс України (ПКУ) визначає самозайнятою особою фізичну особу – підприємця або особу, яка провадить незалежну професійну діяльність за умови, що вона не є працівником у межах такої діяльності. До незалежної професійної діяльності належить, зокрема, діяльність адвокатів, якщо вони не є працівниками або ФОП (крім випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовують працю не більше чотирьох найманих працівників.

Якщо фізична особа одночасно зареєстрована як підприємець і провадить незалежну професійну діяльність, вона обліковується в контролюючих органах як ФОП з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності. При цьому адвокатська діяльність не є підприємницькою, тому здійснювати її як ФОП законодавство не дозволяє. Також для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, застосування спрощеної системи оподаткування не передбачено.

Разом із тим Закон № 5076 та ПКУ не забороняють адвокату одночасно бути зареєстрованим фізичною особою – підприємцем і здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Для переходу або обрання спрощеної системи оподаткування необхідно подати до контролюючого органу заяву за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308, у якій зазначаються види діяльності, що здійснюватимуться в межах підприємництва.

Отже, адвокат, який провадить незалежну професійну діяльність, може одночасно бути платником єдиного податку третьої групи та надавати юридичні послуги, що не належать до адвокатської діяльності. При цьому доходи і витрати від підприємницької та незалежної професійної діяльності необхідно обліковувати окремо, а також окремо виконувати податкові зобов’язання за кожним видом діяльності.