Податковий кодекс України (ПКУ) зобов'язує кожного платника своєчасно та в повному обсязі обчислювати, декларувати і сплачувати податки та збори. Податковий обов'язок виникає окремо за кожним податком. Передача грошового зобов'язання або податкового боргу третім особам не допускається, крім випадків, визначених законодавством. Водночас у передбачених ПКУ випадках податок може сплачувати податковий агент або представник платника.

Порядок оформлення платіжної інструкції визначений Інструкцією Національного банку України № 163 (Інструкція НБУ № 163). Вона повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- дату складання та номер;

- найменування (або ПІБ), код платника та номер його рахунку;

- найменування надавача платіжних послуг платника;

- суму платежу;

- призначення платежу;

- підпис(и) платника;

- найменування (або ПІБ), код отримувача та номер його рахунку;

- найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Якщо платіж здійснюється за фактичного платника, зокрема під час сплати податків, зборів чи інших платежів до бюджету, платник може додатково зазначити реквізити «Фактичний платник» та «Код фактичного платника». Таке рішення платник приймає самостійно. Якщо платник і фактичний платник є однією особою, ці реквізити не заповнюються.

Під час сплати податку на прибуток підприємств за нерезидента уповноваженим представництвом у реквізитах «Платник» та «Код платника» зазначаються найменування представництва і його код за ЄДРПОУ. У реквізитах «Фактичний платник» та «Код фактичного платника» необхідно вказати найменування нерезидента та його обліковий номер. Саме таке заповнення платіжної інструкції відповідає вимогам ПКУ та Інструкції НБУ № 163.