Після успадкування земельної ділянки сільськогосподарського призначення у спадкоємців часто виникає запитання: хто повинен визначати та сплачувати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), якщо земля вже перебуває в оренді?

Податковий кодекс України (ПКУ) передбачає, що якщо власник, орендар або інший користувач сільськогосподарської земельної ділянки не передав її в оренду, суборенду, емфітевзис чи інше користування за належним чином укладеним і зареєстрованим договором, МПЗ визначає контролюючий орган.

Натомість, якщо земельна ділянка передана в оренду, суборенду, емфітевзис або інше користування, МПЗ визначає саме орендар чи інший користувач відповідно до вимог ПКУ.

Відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», право оренди виникає на підставі договору, а чинності набуває лише після державної реєстрації. Саме внесення відомостей до Державного реєстру речових прав підтверджує існування такого права.

У разі смерті власника земельної ділянки його права та обов’язки переходять до спадкоємця. При цьому перехід права власності на землю у порядку спадкування сам по собі не припиняє договір оренди та не змінює його умов, якщо інше прямо не передбачено договором.

Тому, якщо в Державному реєстрі речових прав міститься чинний запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, навіть якщо орендодавцем у ньому зазначена померла особа, обов’язок щодо визначення МПЗ залишається за орендарем або іншим користувачем земельної ділянки.

У такому випадку спадкоємцю, який набув право власності на земельну ділянку, МПЗ не нараховується. Це дозволяє уникнути подвійного оподаткування та відповідає вимогам ПКУ.