Щодо конфлікту інтересів

Конфлікт інтересів є поширеним явищем в діяльності публічних службовців. Одним із ключових викликів на шляху до забезпечення принципів доброчесності є врегулювання конфлікту інтересів (КІ) – ситуації, коли приватні інтереси особи можуть впливати на виконання нею службових або посадових обов’язків. Розуміння сутності конфлікту інтересів та його складових – це крок до запобігання корупції та уникнення зловживань.

Відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” існує два види КІ:

·  Потенційний – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень 

·  Реальний – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість ухвалення рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Складові конфлікту інтересів:
Як зрозуміти, що у публічного посадовця виник конфлікт інтересів?

Перш за все радимо чітко визначитись із переліком обставин, які можуть зумовлювати наявність приватного інтересу. 

Згідно з визначення, він може бути спричинений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками. Більш детально із переліком та змістом обставин, що зумовлюють приватний інтерес, можна ознайомитись у Базі знань НАЗК (п. 2.2. Роз’яснень). 

Наступний крок – для ідентифікації КІ потрібно проаналізувати обсяг службових/представницьких повноважень посадовця, а також порядок їх реалізації. Конфлікт інтересів буде наявний, якщо приватний інтерес (піклування про близьких осіб, покращення свого майнового становища, збереження чи покращення наявних дружніх чи інших позаслужбових відносин, вдячність за подарунок чи послугу, уникнення відповідальності, помста тощо) перебуває у сфері реалізації службових повноважень посадовця, та може бути задоволений його рішеннями, діями чи бездіяльністю.

У разі встановлення того факту, що приватний інтерес та службові повноваження посадовця перетинаються, необхідно з’ясувати чи є повноваження, якими може бути задоволений приватний інтерес, дискреційними. 

Дискреційними є повноваження, реалізація яких передбачає можливість вибору посадовцем рішення з кількох варіантів.

Для допомоги у визначенні наявності або відсутності КІ фахівцями НАЗК розроблено детальні роз’яснення, які містять:

- покрокову інструкцію, яка дозволить вам самостійно та швидко встановити, чи є конфлікт інтересів у конкретній ситуації.

- правила та рекомендації щодо звернення до НАЗК за консультацією з приводу КІ.

Якщо у вас немає часу або бажання вивчати детальні та об’ємні роз’яснення, НАЗК пропонує пройти тест, розроблений фахівцями Агентства в сфері КІ. Відповідаючи на запитання, ви зможете швидко та легко визначитися чи наявний КІ у вашій діяльності (див. Базу знань НАЗК).

Сьогодні розглянемо, яких кроків слід дотримуватися посадовцю, якщо в його роботі все ж виник конфлікт інтересів, або його підлеглий повідомив про наявний конфлікт інтересів.

Дії посадовця, в якого з’явився конфлікт інтересів у службовій діяльності:

Головне, що необхідно пам’ятати публічному службовцю: конфлікт інтересів має бути врегульований.  До врегулювання конфлікту інтересів забороняється вчиняти пов’язані з ним дії чи приймати рішення.

Крім того, до кінця наступного робочого дня після того, як публічний службовець дізнався про наявний в нього конфлікт інтересів, він зобов’язаний повідомити про це безпосереднього керівника або іншу визначену законодавством особу чи НАЗК.

Конфлікт інтересів може бути врегульований рішенням безпосереднього керівника чи іншої уповноваженої особи (зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів) або самостійно публічним службовцем шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу (самостійне врегулювання конфлікту інтересів).

Кому та як повідомити про конфлікт інтересів?

Для різних категорій публічних службовців адресат повідомлення про конфлікт інтересів може бути різним. 

Ці категорії умовно можна поділити на:

·  посадовців, які мають безпосереднього керівника (про конфлікт інтересів повідомляють безпосереднього керівника);

·  посадовців, які не мають безпосереднього керівника (про конфлікт інтересів повідомляють керівника органу, до повноважень якого належить їх звільнення або ініціювання звільнення, а за відсутності такого керівника - НАЗК);

·  членів колегіальних органів, якщо конфлікт інтересів виник у зв’язку з участю в діяльності колегіального органу (про конфлікт інтересів повідомляють колегіальний орган);

·  посадовців, для яких законом передбачено особливий порядок повідомлення про конфлікт інтересів.

Детальний механізм повідомлення про конфлікт інтересів, шляхи та особливості його подальшого врегулювання для працівників податкової служби, детально описано у наказі ДПС від 26.05.2020 № 226 «Про затвердження Порядку організації заходів із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в органах Державної податкової служби» (із змінами), а також радимо пройти розроблений фахівцями НАЗК тест.

Форма повідомлення про конфлікт інтересів не регламентована законодавством, однак НАЗК радить зробити це письмово, скориставшись відповідною формою та зареєструвавши документ в системі діловодства. Письмове звернення, по-перше, буде офіційним підтвердженням того, що Ви поінформували про наявність конфлікту інтересів, а по-друге, надасть керівнику можливість ретельно оцінити ситуацію та вибрати найбільш ефективний спосіб її врегулювання.

Як обрати правильний захід (спосіб) врегулювання?

Це залежить від конкретних обставин – і ось ключові варіанти вирішення.

1. Усунення від виконання завдань або прийняття рішень, застосовується, коли:
·  конфлікт інтересів тимчасовий;

·  є можливість доручити завдання іншому працівнику.

2. Обмеження доступу до інформації доцільне, коли: 
·  конфлікт інтересів постійний;

·  конфлікт інтересів пов’язаний з доступом до певної інформації;

·  в особи є можливість продовжити належне виконання повноважень на посаді за умови обмеження доступу до інформації;

·  є можливість доручити роботу з відповідною інформацією іншому працівнику.

3. Перегляд службових повноважень застосовується у випадку, якщо: 
·  конфлікт інтересів постійний;

·  конфлікт інтересів стосується певних повноважень;

·  є можливість передати ці повноваження іншому працівнику;

·  в особи є можливість продовжити належне виконання службових завдань у разі такого перегляду.

4. Зовнішній контроль можна застосовувати, якщо:
·  конфлікт інтересів постійний або тимчасовий;

·  інші заходи (усунення, обмеження доступу, перегляд повноважень) не працюють.

5. Переведення на іншу посаду застосовується, коли:

·  конфлікт інтересів постійний;

·  вищевказані  заходи не можна застосувати;

·  є вакантна посада, яка відповідає кваліфікації працівника, і його згода на переведення.

6. Звільнення можливе, коли конфлікт інтересів постійний та інші способи врегулювання, зокрема через відсутність згоди на переведення або позбавлення приватного інтересу, неможливі.
Важливо! Застосовувати конкретний захід можна лише у випадку, коли всі необхідні умови для цього виконуються. Якщо хоча б одна з умов не дотримана, такий захід використовувати не можна.
Для того, щоб розібратися, який захід зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів краще обрати у конкретному випадку, радимо пройти тест для керівника із визначення найоптимальнішого заходу зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів у підлеглих.
Ефективне врегулювання конфлікту інтересів – це запорука прозорої та доброчесної роботи під час виконання функцій держави.