Пальне в резервуарі – податок за викиди у повітря: що потрібно знати про екоподаток

Головне управління ДПС у Тернопільській області, опубліковано 10 квітня 2026 о 11:11 Розділ: Новини

Екологічний податок справляється з обсягів і видів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Це визначено п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (ПКУ). При цьому під викидом розуміється надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або їх сумішей відповідно до ст. 1 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (Закон № 2707).

Суб’єкти господарювання, діяльність яких супроводжується такими викидами або впливає на стан повітря фізичними чи біологічними факторами, зобов’язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок (абзац одинадцятий частини першої ст. 10 Закону № 2707).

Закон також встановлює, що викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами допускаються лише після отримання відповідного дозволу. Такий дозвіл видається, зокрема, обласними державними адміністраціями за погодженням із уповноваженим органом у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ст. 11 Закону № 2707). Водночас, якщо суб’єкт господарювання має інтегрований довкіллєвий дозвіл, окремий дозвіл на викиди не потрібен у межах умов, визначених таким документом (частина дев’ятнадцята ст. 11 Закону № 2707).

Важливо враховувати, що навіть зберігання пального у ємностях (резервуарах) супроводжується випаровуванням забруднюючих речовин через дихальні клапани. Це означає, що така діяльність також вважається джерелом викидів, і відповідно потребує отримання дозволу на викиди.

Контролюючі органи мають право залучати фахівців екологічних органів для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Отже, суб’єкт господарювання, який зберігає бензин, дизель чи газ у власних або орендованих ємностях на своїй території чи в приміщеннях, визнається платником екологічного податку за викиди в атмосферне повітря. Такий суб’єкт зобов’язаний отримати дозвіл на викиди відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302.