Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (Закон № 2473), до валютних цінностей належать: національна валюта (гривня), іноземна валюта, банківські метали.
При цьому поняття «банківські метали» розкривається в іншому законі – «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».
Банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, які доведені до найвищих проб (афіновані) та випускаються у вигляді зливків або порошків із сертифікатом якості, а також монет із дорогоцінних металів.
Водночас п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 2473 визначає, що торгівля валютними цінностями – це операції з їх купівлі, продажу або обміну. Такі операції можуть здійснюватися у готівковій формі (для банківських металів – із фізичною передачею металу) та у безготівковій формі (для банківських металів – без фізичної передачі).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розд. IV Податкового кодексу України. Це передбачено п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.
Отже, дохід, отриманий фізичною особою від продажу банківських металів, які були придбані в банку, не підлягає оподаткуванню.