Відносини у сфері оподаткування регулюються п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (ПКУ), а питання благодійної діяльності – Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (Закон № 5073). Саме цей закон визначає, що благодійність – це добровільна допомога без отримання прибутку, а її учасниками є благодійники та отримувачі допомоги (ст. 1 Закону № 5073). Благодійні організації здійснюють діяльність відповідно до своїх установчих документів, які мають містити цілі, джерела доходів і порядок звітності.
Благодійні організації можуть бути включені до Реєстру неприбуткових установ і не сплачувати податок на прибуток за умови дотримання вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ. Якщо ж такі вимоги порушуються, організація повинна подати звіт, самостійно визначити податкові зобов’язання та втрачає статус неприбуткової з наступного місяця після порушення.
Облік доходів і витрат ведеться на підставі первинних документів відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ. У звіті про використання доходів благодійна допомога відображається як у складі доходів (зокрема, добровільні внески), так і у складі витрат при її використанні. При цьому форма звіту заповнюється лише за тими показниками, які відповідають діяльності організації.
Якщо частина благодійної допомоги стала непридатною під час зберігання і це не пов’язано з порушенням законодавства, її доцільно відобразити як інші витрати. Якщо ж таке списання відбулося з порушенням вимог, його слід показати як використання коштів не за цільовим призначенням, що може вплинути на податкові зобов’язання.
При потребі платник має право подати разом зі звітністю пояснення у довільній формі, які стають її невід’ємною частиною (п. 46.4 ст. 46 ПКУ).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44217