Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі без додавання спирту, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет або пальним, зобов’язані забезпечити визначений рівень середньої щомісячної заробітної плати. Це передбачено частиною тринадцятою статті 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Закон № 3817).
Загальне правило передбачає, що така заробітна плата має становити не менше двох мінімальних заробітних плат, установлених законом на 01 січня звітного (податкового) року. Водночас для суб’єктів господарювання, усі місця роздрібної торгівлі яких розташовані за межами адміністративних центрів областей, м. Києва та м. Севастополя на відстані понад 50 кілометрів і мають торговельні зали площею до 500 квадратних метрів, встановлено знижений критерій – не менше 1,5 мінімальної заробітної плати.
Розрахунок середньої щомісячної заробітної плати здійснюється на підставі даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого фізичним особам, та сум єдиного внеску. Для цього загальна сума нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок Пенсійного фонду України ділиться на кількість застрахованих осіб, яким у звітному періоді нараховано заробітну плату, за винятком осіб із грошовим забезпеченням. При цьому законодавство вимагає дотримання встановленого мінімального рівня заробітної плати саме в середньому значенні за місяць.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» мінімальна заробітна плата з 01 січня 2025 року становить 8 000 гривень, отже у 2025 році мінімальний допустимий рівень середньої заробітної плати для окремих суб’єктів господарювання становив 12 000 гривень. Відповідно до пункту 49 частини другої статті 46 Закону № 3817 невідповідність середньої щомісячної заробітної плати встановленим вимогам протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії є підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення її дії. Такий обов’язок застосовується з 01 жовтня 2025 року або з дати отримання ліцензії, якщо вона видана після цієї дати, і поширюється на всіх працівників суб’єкта господарювання.