Платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою. У цій таблиці зазначаються види діяльності та коди товарів або послуг, які підприємство постачає чи придбаває. Разом із таблицею подається пояснення, у якому коротко описується діяльність підприємства з посиланням на його звітність.
Після подання таблиці спеціальна комісія ДПС на регіональному рівні розглядає її та приймає рішення: врахувати або не врахувати. Відповідь надходить у електронному вигляді через Електронний кабінет. Якщо таблицю не враховано, у рішенні обов’язково вказують причину відмови.
ДПС може автоматично врахувати таблицю, якщо платник відповідає певним умовам. Наприклад, для аграріїв – якщо площа земель перевищує 200 гектарів, підприємство є платником ПДВ понад рік, має щонайменше трьох працівників, не має податкового боргу, а продаж певних видів сільгосппродукції становить не менше 25% загального обсягу. Для інших підприємств – якщо платник зареєстрований платником ПДВ не менше року, має щонайменше п’ять працівників, відсутній податковий борг, а також дотримано фінансових показників (зокрема, показників D та Рпоточ).
У разі автоматичного врахування таблиці інформація про це надходить у другій квитанції, що формується системою ДПС. Ця квитанція підтверджує, що документ прийнято і враховано.
Якщо ж таблицю не врахували, рішення про це надсилається платнику через Електронний кабінет у вигляді офіційного повідомлення. Усі ці процеси відбуваються з дотриманням вимог Податкового кодексу України та законів України про електронні документи й електронні довірчі послуги.
Отже, таблиця даних платника ПДВ – це важливий інструмент, який допомагає уникнути зупинення податкових накладних. А друга квитанція – це електронний доказ того, що таблиця врахована автоматично.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43679