Безоплатні товари й послуги: чи збільшують дохід підприємця

Головне управління ДПС у Тернопільській області, опубліковано 07 листопада 2025 о 10:43 Розділ: Новини

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України (ПКУ), об’єктом оподаткування для фізичної особи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід. Це означає різницю між усім отриманим доходом (у грошовій чи негрошовій формі) та документально підтвердженими витратами, які пов’язані з підприємницькою діяльністю.

До загального оподатковуваного доходу входить уся виручка, яку підприємець отримує як у грошовій, так і в натуральній формі. Зокрема, це можуть бути безготівкові кошти, що надходять на банківський рахунок, готівка, яку підприємець або його працівники отримують під час розрахунків, а також відсотки банку. До доходу також належить виручка в натуральній формі – тобто товари, послуги чи інше майно, отримане не за гроші, а також штрафи, пеня та інші надходження, пов’язані з господарською діяльністю.

Згідно з підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, безоплатно наданими товарами, роботами чи послугами вважаються такі, що надаються за договорами дарування або іншими договорами, де не передбачено оплати чи компенсації їх вартості. До цього також належать роботи чи послуги, надані без вимоги компенсації, а також товари, передані на відповідальне зберігання і використані отримувачем.

Продажем товарів, відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, є будь-які операції з передачею права власності на товари за плату або компенсацію – незалежно від того, коли саме надійде оплата. Також до продажу відносять безоплатну передачу товарів.

Звичайна ціна, згідно з підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, – це ціна, яку сторони визначили у договорі, якщо інше не передбачено законом. Якщо не доведено протилежне, така ціна вважається відповідною до ринкової. Порядок визначення звичайних цін встановлено статтею 39 ПКУ.

Отже, фізична особа-підприємець повинна включати до свого загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів у момент їх продажу, причому за ціною не нижче звичайної. У випадку безоплатно отриманих послуг їх вартість включається до доходу за звичайною ціною на дату фактичного отримання.