Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України (ПКУ) платники єдиного податку 1-ї та 2-ї груп, які не мають найманих працівників, можуть один раз на рік не сплачувати єдиний податок: або на час відпустки, або під час хвороби, якщо вона триває від 30 календарних днів і підтверджена витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності. Для цього подається заява у довільній формі з обов’язковим доданням витягу (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Згідно з п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом ФОП-єдинника є всі грошові надходження (готівкові та безготівкові), а також доходи у матеріальній чи нематеріальній формі. Не враховуються у дохід пасивні надходження (відсотки, дивіденди, роялті, страхові виплати, гранти, продаж власного майна, що використовується у діяльності). Датою отримання доходу є день надходження коштів або підписання акта приймання-передачі (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
ФОП 1-ї, 2-ї груп та 3-ї групи без ПДВ ведуть облік доходів у довільній формі помісячно (п. 296.1 ст. 296 ПКУ), у паперовому чи електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Облік здійснюється на підставі первинних документів (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Таким чином, усі доходи, отримані навіть під час відпустки чи хвороби, мають бути відображені у книзі обліку та декларації, і з них сплачується єдиний податок. Якщо ж у цей період ФОП фактично отримує новий дохід, то він втрачає право на звільнення від сплати податку за відпустку чи лікарняний.
При виявленні порушення контролюючий орган може анулювати статус платника єдиного податку з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому воно зафіксоване (п. 299.11 ст. 299 ПКУ). Крім того, дохід може бути оподаткований за ставкою 15 % у випадках, визначених п. 293.4 ст. 293 ПКУ.
Отже, щоб скористатися пільгою зі звільнення від сплати єдиного податку, ФОП-єдинник 1-ї чи 2-ї групи повинен припинити діяльність на час відпустки чи хвороби та не отримувати доходів у цей період.