Правила обігу та зберігання електронних документів в Україні встановлює Закон України № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг».
Хто є учасниками електронного документообігу?
Це автор, підписувач, той, хто створює електронну печатку, адресат і посередник. Вони мають права та обов’язки згідно з законом або договором.
Як потрібно зберігати електронні документи?
- На електронних носіях у такій формі, щоб можна було перевірити їхню цілісність.
- Строк зберігання має бути не меншим, ніж для паперових аналогів.
- Якщо електронний носій не може забезпечити зберігання на такий строк, документи потрібно дублювати на інші носії або копіювати. Якщо це неможливо – зберігати паперову копію.
Обов’язкові вимоги до зберігання:
- Документи мають бути доступні для подальшого використання.
- Має бути можливість відновити документ у первісному форматі.
- Повинна зберігатись інформація про походження, призначення, дату та час надсилання/отримання документа.
Що стосується електронного підпису:
Зберігати документи з електронними підписами та печатками можна з використанням спеціальних довірчих послуг, відповідно до Закону № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Архівування електронних документів відбувається згідно з порядком, визначеним законодавством.
Вимоги Податкового кодексу України (ПКУ) до зберігання документів
Платник податків зобов’язаний:
- Вести облік доходів, витрат та інших показників на основі первинних документів (п. 44.1 ПКУ).
- Зберігати документи, пов’язані з податковими зобов’язаннями (п.п. 16.1.12 п. 16.1 ПКУ).
Строки зберігання документів (п. 44.3 ПКУ):
- 2555 днів – документи з питань трансфертного ціноутворення, КІК та ін. (п.п. 44.3.1).
- 1825 днів – первинні документи платників податку на прибуток та юросіб-спрощенців (п.п. 44.3.2).
- 1095 днів – інші документи, не згадані вище (п.п. 44.3.3).
- 1095 днів – документи, пов’язані з іншим законодавством під контролем ДПС (п.п. 44.3.4).
Строки відлічуються:
- Від дати подання звітності або граничного строку її подання.
- Для дозвільних документів – з дати закінчення їх дії.
Особливості у випадках:
- Ліквідації платника податків: документи передаються до архіву (не менше 1825/2555 днів).
- Оскарження, перевірка, суд: документи зберігаються до завершення відповідних процедур.
- Виявлення фактів неправомірної вигоди службовим особам іноземних держав: документи зберігаються ще +1095 днів.
Інші особливості та нововведення:
- Наказ Мін’юсту від 12.04.2012 №578/5 визначає строки зберігання типових документів.
- Закон України від 16 липня 1999 року №996-XIV покладає відповідальність за збереження документів щонайменше 3 роки на керівника або власника підприємства.
Щодо звітності в електронному вигляді:
Платники податків зобов’язані зберігати:
- Електронні первинні документи, пов’язані з податками і зборами (крім ЄСВ).
- Архів звітних файлів, поданих у ДПС.
Ці документи мають зберігатися у формі, що дозволяє перевірити їхню цілісність, протягом строків, визначених у п. 44.3 ПКУ.
У період карантину та воєнного стану:
- п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ: під час дії карантину зупиняється перебіг строків давності.
- п. 73 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ: документи, пов’язані з п. 141.4 ПКУ, зберігаються не менше 2555 днів.
- п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ: на час воєнного стану строки давності призупиняються, а строки зберігання документів продовжуються.
Якщо ДПС не проводила перевірку:
Після початку перевірки платник зобов’язаний надати всі документи, що стосуються предмета перевірки (п. 85.2 ПКУ).
Отож, платники податків повинні зберігати електронні форми документів, пов’язаних з податками, у форматі, що забезпечує перевірку їхньої цілісності, протягом строків, встановлених законодавством. Якщо перевірка ДПС не проводилась понад 1095, 1825 або 2555 днів, документи мають зберігатись з урахуванням положень статті 102 ПКУ та перехідних положень.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за покликанням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43443.