Єдиний реєстр місць зберігання – це частина інформаційної системи податкової служби, яка містить дані про місця зберігання алкоголю, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет, біоетанолу, спирту та інших подібних товарів. У цьому реєстрі вказується адреса складу та дані про суб’єкта господарювання, який ним користується.
Згідно із законодавством, усі підприємства, які зберігають зазначену продукцію, повинні внести відповідні місця зберігання до Єдиного реєстру. Це правило поширюється і на тих, хто використовує алкогольні напої не для перепродажу, а для виготовлення харчових продуктів. У такому випадку реєстрація місця зберігання також обов’язкова, навіть якщо обсяги зберігання малі.
Підприємства, які мають ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, тютюну або рідин для вейпів, вносять до реєстру лише ті місця зберігання, що розташовані за іншою адресою, ніж саме виробництво. Аналогічне правило діє для суб’єктів, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю – вони подають до реєстру тільки ті склади, що не збігаються з адресою торговельної точки.
У разі, коли місце зберігання вже внесене до Єдиного реєстру іншим суб’єктом господарювання, повторно вносити його не потрібно. Однак для легального використання цього приміщення необхідно мати документи, які підтверджують право зберігати там продукцію. Це можуть бути договір оренди, договір зберігання або інші первинні документи, що визначають умови користування приміщенням.
Таким чином, зберігання алкоголю, тютюну та рідин для електронних сигарет можливе лише у приміщеннях, зареєстрованих у Єдиному реєстрі, з дотриманням встановлених вимог та за наявності належних документів.