Згідно з підпунктом 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПКУ), відповідальне зберігання – це господарська операція, коли один суб’єкт господарювання (платник податків) передає своє майно (наприклад, обладнання, техніку, меблі тощо) іншій особі – фізичній або юридичній на зберігання без права користування ним. Тобто зберігач не може використовувати це майно у своїй діяльності. Майно має бути повернене назад власнику у тому ж стані та кількості.
Це підтверджується також Цивільним кодексом України (ЦКУ).
Договір відповідального зберігання повинен бути укладений у письмовій формі, навіть якщо передається майно невеликої вартості (п. 1 ст. 937 ЦКУ). Достатньо, щоб зберігач підтвердив факт прийняття майна – наприклад, квитанцією, розпискою або іншим документом.
Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПКУ, платник податків зобов’язаний повідомляти податкову службу про всі об’єкти, які мають значення для оподаткування. Це майно, через яке можуть виникнути податкові зобов’язання, або яке використовується у діяльності.
Згідно з пунктом 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів № 1588, такі об’єкти потрібно внести до податкової форми № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після того, як майно було передано або місце зберігання створено.
Заповнення форми 20-ОПП при відповідальному зберіганні:
Для поклажодавця (того, хто передає майно):
Для зберігача (того, хто приймає майно на зберігання):
Відповідальне зберігання – це не оренда, і зберігач не має права використовувати майно. Обидві сторони мають подати інформацію до податкової – кожна зі своєї сторони. Не повідомивши податковий орган про передачу чи зберігання майна, суб’єкт господарювання порушує вимоги ПКУ і Порядку обліку платників податків і зборів, що може призвести до штрафів.