Щодо утримання ПДФО з доходів, нарахованих (виплачених) на користь ФОП, місцезнаходженням або місцем проживання (податкова адреса) яких є тимчасово окупована територія

Головне управління ДПС у Тернопільській області, опубліковано 24 червня 2024 о 10:09 Розділ: Новини

Згідно з п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої-четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. XIV ПКУ.

Відповідно до положень п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» (далі – Постанова ВРУ № 254), або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

В п.п. 38.1 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ наведено поняття тимчасово окупованої території як території окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначеної відповідно до Постанови ВРУ № 254, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України. Такий перелік населених пунктів затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (далі – Розпорядження № 1085-р).

Крім того, п. 1 Постанови ВРУ № 254 визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України від 16 вересня 2014 року № 1680-VII «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (далі – Закон № 1680) запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1680 (в редакції, чинній на момент його прийняття) тимчасово, на три роки з дня набрання цим Законом чинності, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України.

Пунктом 1 Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VIII «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» (далі – Постанова ВРУ № 252) визначено, що до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких, відповідно до Закону № 1680, тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з російською федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до Постанови ВРУ № 252, що відповідає Мінському меморандуму від 19 вересня 2014 року. Лінія з прив’язкою до місцевості з найменуванням населеного пункту, орієнтиру на місцевості та географічними координатами наведена у додатку до Постанови ВРУ № 252.

Таким чином, для визначення приналежності певної території до тимчасово окупованих територій для цілей п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ слід керуватись Розпорядженням № 1085-р та додатком до Постанови ВРУ № 252.