Відповідальність при порушенні платником строку сплати пені, нарахованої за недотримання встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів
Головне управління ДПС у Тернопільській області , опубліковано 22 травня 2024 о 10:39 Розділ: Новини
Згідно з частиною п’ятою ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно з ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України (далі – НБУ), встановленим на день виникнення заборгованості.
Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
При цьому грошове зобов’язань платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Також частиною восьмою ст. 13 Закону № 2473 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473.
При цьому, відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 визначено, що при застосуванні пені, зокрема, за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності складається податкове повідомлення-рішення за формою «С».
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, при порушенні терміну сплати пені, нарахованої контролюючим органом за порушення резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, до платників податків застосовуються штрафні санкції відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ.
При цьому за діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ, вчинені умисно, визначено розмір штрафу – 25 відсотків. Водночас за діяння, передбачені пунктом 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків.
Водночас Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальності за порушення такого терміну не передбачено.