Торгівля валютними цінностями у готівковій формі: оподаткування з 01.01.2023 рокуРозділ: Новини

Законом України від 03 листопада 2022 року №2720-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі», зокрема, з 01 січня 2023 року передбачено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств за структурні підрозділи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі.

Відповідно до п. 137.11 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти (далі – Реєстр) станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 ПКУ.

Згідно з п. п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 ПКУ платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п. п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 ПКУ.

Для цілей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі під пунктом обміну іноземної валюти розуміється структурний/відокремлений підрозділ, що відкривається платником податку, який згідно із Законом України від 21 червня 2018 року №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» має право здійснювати торгівлю валютними цінностями у готівковій формі, з метою здійснення торгівлі іноземною валютою у готівковій формі.

Підпунктом 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 ПКУ передбачено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:

а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на вебпорталі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;

б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших, крім передбачених п. п. «а» п. п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 ПКУ, населених пунктах або за межами населених пунктів.

Відповідно до п. п. 141.13.3 п. 141.3 ст. 141 ПКУ авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до цього пункту, є невід’ємною частиною податку на прибуток.

Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за ставкою, визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

Якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст. 43 ПКУ.

Підпунктом 141.13.4 п. 141.13 ст. 141 ПКУ визначено, що грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою п. п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 ПКУ для граничного строку сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств до відповідного бюджету.

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств протягом строку, визначеного п. п. 141.13.1 п. 141.13. ст. 141 ПКУ, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 ПКУ.

Національний банк України до 10 числа (включно) поточного місяця подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про пункти обміну іноземної валюти, внесені до Реєстру станом на перше число поточного місяця, із зазначенням їх місцезнаходження та суб’єкта господарювання, від імені якого відповідний пункт обміну іноземної валюти має право здійснювати торгівлю іноземною валютою у готівковій формі. Інформація подається в порядку, визначеному Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п. п. 141.13.5 п. 141.13 ст. 141 ПКУ).

При цьому п. 64 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зазначено, що протягом 2023 року платники податку, які зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 141.13 ст. 141 ПКУ, сплачують такі авансові внески:

з 01 січня 2023 року по 30 червня 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,33;

з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,66.