Податкові наслідки для операцій, що не вважаються реалізацією пального на період дії воєнного стануРозділ: Новини

Операції, що на період дії правового режиму воєнного стану чи надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального визначено п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

За інформацією, розміщеною на офіційному вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578373.html), враховуючи зміни до п. 216.3 ст. 216 ПКУ, по зазначених операціях не виникатиме податкове зобов’язання з акцизного податку.

На такі операції у суб’єктів господарювання, які:

а) є платниками акцизного податку – виробниками пального або особами, які реалізують пальне, виникатиме обов’язок:

складати заявку на поповнення (коригування) залишку пального та відповідно акцизну накладну, розрахунок коригування акцизної накладної на такі операції, які віднесено до втраченого пального (код операції для складання в одному примірнику 2 – втрачене, зіпсоване, знищене пальне (п. 214.7 ст. 214 та п. 216.3 ст. 216 ПКУ);

відображати у додатку 1 прим.1 та додатку 10 до декларації акцизного податку такі операції;

б) отримують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і є платниками акцизного податку з реалізації пального – виникатиме обов’язок складати акцизну накладну на такі операції, які віднесено до втраченого пального (код операції для складання в одному примірнику 2 – втрачене, зіпсоване, знищене пальне (п. 214.7 ст. 214 ПКУ та п. 216.3 ст. 216 ПКУ)).

При цьому не виникає обов’язок додаткового отримання ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі для здійснення таких операцій;

в) отримують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не є розпорядниками акцизних складів – платниками акцизного податку з реалізації пального – не виникатимуть обов’язки:

отримувати ліцензію на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі пальним;

реєструватися платниками акцизного податку та реєструвати акцизні склади;

враховувати обсяги пального, безоплатно переданого на зазначені потреби, при обрахунку обсягів, які суб’єкти господарювання мають право отримати протягом року на зберігання з метою використання виключно для потреб власного споживання (1000 куб. м та платник єдиного податку четвертої групи –10000 куб. м).