Інтерв’ю начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайла Яцини для сайту «20 хвилин» та газети «RIAплюс» щодо одноразового добровільного декларування

Головне управління ДПС у Тернопільській області, опубліковано 10 вересня 2021 о 09:14 Розділ: Новини

З 1 вересня 2021 року по 1 вересня наступного року українці можуть відкрито заявити державі про свої реальні статки, зокрема про ті, з яких ніколи раніше не сплачувалися податки. Таким чином можна почати своє фінансове життя «з чистого аркуша».  Як саме відбуватиметься процедура «податкової амністії» у Тернопільській області? Що треба декларувати, які ставки податків сплачувати і які документи долучати до добровільної декларації, «20 хвилин» запитали у начальника податкової служби у Тернопільській області.

Ви уявляєте, щоб хтось добровільно пішов і записав у декларації свої статки, які нажив у попередні роки? Виглядає на щось із розряду фантастики. Але далі пояснимо, чому і для чого це варто робити, що такого придумали на державному рівні і як це вплине на наше з вами життя. Почнемо з того, що Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» №1539-ІХ, ухвалений парламентом України 15 червня 2021 року. За цим Законом, можна одноразово добровільно задекларувати свої активи протягом року, аби після закінчення цього терміну не мати проблем. Таким чином, держава гарантуватиме декларанту звільнення від валютної, податкової відповідальності у майбутньому.  Що ж це означає на практиці?  Розмову з начальником Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайлом Яциною подаємо у форматі інтерв’ю.

— Пане Михайло, хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням?

— Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть такі категорії: - фізичні особи, які проживають в Україні (у тому числі самозайняті особи); - фізичні особи, які не проживають в Україні, але які проживали тут на момент отримання статків чи на момент отримання доходів і які є чи були платниками податків. Тут маються на увазі податки, які підлягають сплаті фізичною особою особисто чи через податкового агента із зазначених доходів.

— А хто звільнений від подачі такої декларації?

— До осіб, які не можуть бути декларантами у одноразовому добровільному декларуванні, належать:

- особи, які станом на дату початку періоду одноразового добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування;

- особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади);

- особи, до яких Україна застосувала санкції.

— Чи є визначений рік, з якого треба декларувати статки?

— Подача спеціальної декларації є добровільною для особи. Декларуванню підлягають активи, які належать фізичній особі на праві власності, одержані нею протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року. За рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) декларуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до законодавства.

— Яке майно підлягає декларуванню? 

— Це активи фізичної особи (саме активи, а не доходи), що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

1) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

2) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості). До нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва.

3) рухоме майно, у тому числі: - транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; - інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

4) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

5) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

6) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

7) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного йому доходу.

— Чи потрібно вказувати джерело походження статків? І як його документально підтвердити, якщо минуло, скажімо, 30 років від дати набуття власності?

— Законом не передбачено вказувати джерело походження статків. Також нормами закону не визначені часові рамки набуття активів за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори. Тобто передбачається, що порушення податкового законодавства могло статися і у періодах, по яких вже сплив загальний термін позовної давності у 1095 днів з дня подання податкової звітності.

— Скільки і які податки потрібно сплатити при добровільному декларуванні?

— Сума збору буде становити 5% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, щодо об’єктів рухомого і нерухомого майна та інших активів, які зареєстровані, знаходяться в Україні. Можлива альтернатива обрання ставки збору 6% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, другого платежу – до 1 листопада 2023 року, третього платежу – до 1 листопада 2024 року). 9% – щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо об’єктів рухомого і нерухомого майна та інших активів, які зареєстровані (знаходяться) за кордоном. Можлива альтернатива сплати збору за ставкою 11,5% трьома рівними частинами щорічно. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5% зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. Тимчасово, з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року, ставка збору за вказаними вище активами зменшена до 7%. 2,5% – щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше, ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 % із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

— Впродовж якого часу декларант повинен сплатити такі податки?

— Сплатити збір слід протягом 30 календарних днів з дати подання добровільної декларації. У разі вибору сплати збору трьома рівними частинами щорічно така сплата відбувається наступним чином: перша – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової добровільної декларації; друга – до 1 листопада 2023 року; третя – до 1 листопада 2024 року.

— Якщо особа задекларує свої статки, але не сплатить податку, то чи буде піддана якійсь відповідальності?

— У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору, добровільна декларація буде вважатися неподаною та на декларанта не поширюватиметься звільнення від відповідальності та державні гарантії, передбачені ПКУ.

— Які документи декларант повинен долучити до декларації

— Декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі: - місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або; - у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні; У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні, декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування. Це вже добровільно: може подавати, а може й ні.  Слід звернути увагу: якщо у декларанта є готівкові кошти, які він вирішив задекларувати, то ще до подання декларації йому доведеться розмістити їх на спеціальних рахунках у банках. Порядок відкриття таких рахунків уже розробив Нацбанк (Постанова №83 від 05.08.2021).  Тобто саму по собі готівку не можна задекларувати.

— Якщо людина помилилася або ж переплатила суму збору по добровільному декларуванню, чи може повернути свої кошти?

— У разі виявлення податковою службою у ході власної перевірки відповідної добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору, декларант, який подав відповідну декларацію, має право на підставі відповідного повідомлення органу податкової служби, подати уточнюючу декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. Для здійснення повернення сум, платник податків має обов’язково подати заяву про таке повернення. Це потрібно зробити протягом 1095 днів від дня помилково та/або надміру сплаченої суми.