Проблемні питання у застосуванні реєстраторів розрахункових операційРозділ: Новини

У Збаразькій ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участю начальника Збаразької ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслана Цвігуна на тему «Проблемні питання у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій». Надаємо добірку актуальних питань та відповідей на них, що прозвучали під час гарячої лінії. 

Питання: Чи можна заяву про реєстрацію програмного РРО подати власноручно через Центр обслуговування платників?

Руслан Цвігун: Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО може бути подана у електронній формі через Електронний кабінет або засобами Єдиного вікна подання електронної звітності. Після включення програмного реєстратора розрахункових операцій до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій він може використовуватись суб’єктом господарювання.

 

Питання: Чи буде змінюватися звітність у зв’язку з новаціями в сфері РРО?

Руслан Цвігун: Ні. Законодавством України у сфері використання реєстраторів розрахункових операцій будь-якої нової звітності ні для програмних РРО, ні для класичних РРО не передбачено.

 

Питання: Якщо помилково проведено суму розрахунків через ПРРО, яким чином виправити помилку?

Руслан Цвігун: Скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.

 

Питання: Як проводити розрахунки через ПРРО, коли відключено електроенергію, та як складати Z-звіт?

Руслан Цвігун: Відповідно до «Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером. Режим офлайн може тривати не більше 36 годин поспіль та не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Після відновлення зв’язку ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн в режим онлайн обміну.

Якщо в період роботи ПРРО в режимі офлайн настав термін формування фіскального звітного чека (Z-звіт), то він має бути сформований після видачі останнього розрахункового документа за цю зміну та до формування Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма № 3-ПРРО).

Тож при відключенні електроенергії ПРРО (у разі реєстрації з можливістю роботи в офлайн режимі) переходить в режим офлайн, суб’єкт господарювання (касир) формує Z-звіт та закриває зміну. Якщо ПРРО зареєстровано лише для роботи в режимі онлайн обміну, то суб’єкт господарювання (касир) чекає відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

 

Питання: У травні цього року перевищено обсяг доходу в 1 320 000 гривень. Які подальші дії щодо застосування РРО і коли можна скасувати реєстрацію РРО?

Руслан Цвігун: Якщо обсяг доходу за 2021 рік фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої-четвертої груп перевищив 1 320 000 грн, то такі платники мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО при здійсненні готівкових розрахунків у обов’язковому порядку.

Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Скасування реєстрації РРО/ПРРО є правом суб’єкта господарювання, яке приймається ним самостійно. Якщо такий суб’єкт буде здійснювати діяльність, яка не передбачає обов’язковості застосування РРО та/або ПРРО, то у такому випадку можливо скасувати реєстрацію РРО та/або ПРРО і здійснювати діяльність виключно у безготівковій формі розрахунку за допомогою переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок, через установу банку або внесенням готівки через касу банку, використання банківських терміналів самообслуговування (ПТКС, що належать банкам).