Коли не подають звітність із збору за місця для паркування транспортних засобів Розділ: Новини

Відповідно до п. п. 268 прим. 1.1.1 п. 268 прим. 1.1 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Збір) є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – Рада), організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Об’єктом оподаткування Збором є земельна ділянка, яка згідно з рішенням Ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів, а базою оподаткування – її площа (п. 268 прим. 1.2 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ ПКУ).

Ставки Збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності (п. 268 прим.1.3 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ ПКУ).

Форма податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2019 року № 550), передбачає подання податковим агентом до контролюючого органу щокварталу звітності зі Збору, показники в якій відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал.

Водночас п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Форма Декларації передбачає зазначення кількості днів провадження діяльності із паркування транспортних засобів (колонка 5 додатка до Декларації).

Отже, якщо платником збору протягом звітного кварталу не проводилася господарська діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на відведених земельних ділянках, то відсутній показник, який підлягає декларуванню.

Враховуючи викладене, при відсутності у платника Збору господарської діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках, то з урахуванням п. 49.2 ст. 49 ПКУ Декларація за такий звітний квартал не подається.