Спрощенці, яким дозволено здійснювати діяльність в сфері страхуванняРозділ: Новини

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до абзацу першого ст. 15 Закону України від 07 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон №85), страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

В абзаці третьому ст. 15 Закону №85 визначено, що страхові брокери – зокрема, фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.

Також абзацом сьомим ст. 15 Закону №85 передбачено, що страхові агенти – зокрема, фізичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Порядок провадження діяльності страховими посередниками, у тому числі страховими агентами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 року № 1523 «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками» зі змінами та доповненнями, згідно з якою агентська діяльність – діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов’язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.

При цьому страховими посередниками (страховими агентами і страховими брокерами) є суб’єкти підприємницької діяльності.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. п. 1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 5 млн гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7 млн гривень (п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Зокрема, відповідно до п. п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ для платників єдиного податку першої – третьої груп заборонено здійснення діяльності страхових (перестрахових) брокерів і страхових компаній.

Також п. 6 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яку ведуть страхові агенти, визначені Законом №85.

Таким чином, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку першої, другої груп не можуть бути страховими посередниками (у т. ч. страховими агентами) та здійснювати діяльність в сфері страхування.

Однак фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку на третій групі мають право здійснювати діяльність страхових агентів.